Уперше в новітній історії нашої держави більша частина сходу і півдня України виступає за євроінтеграцію. Та й в інших регіонах, навіть традиційно «прозахідних», порівняно з минулим роком кількість прихильників європейського вектора розвитку України помітно збільшилася. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного спільно Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та Центром Разумкова у травні цього року. Було опитано 2011 респондентів в усіх регіонах держави, окрім Криму.
Як і раніше, найбільш прихильними до ідеї євроінтеграції залишаються мешканці Західної та Центральної України, де підтримка вступу в ЄС сягає, відповідно, 88% та 64%. Порівняно з травнем 2013 року підтримка європейського вектора на заході зросла на 16%, у центрі — на 15%. Водночас частка тих, хто підтримує приєднання України до Митного союзу Росії, Білорусі й Казахстану зменшилася — з 22% до 7% у центрі та з 7% до 1% на заході.
Схід (у дослідженні це Харківська, Дніпропетровська та Запорізька області) і південь тепер також обирають європейське майбутнє України. Якщо ще рік тому більшість населення цих регіонів тяжіла до Митного союзу, то тепер терези схилилися в протилежний бік. Так, на сході вступ України в Євросоюз підтримують 30,5% опитаних, а Митний союз — 29,5%. На півдні — 28% та 25% відповідно.
Як зазначив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко, такі результати показують реальну картину об’єднання України: «Ми повинні забувати про стереотипний поділ українців на східняків і західняків. Дослідження показало, що цього нав’язливого поділу , який існував ще кілька років тому, в новій Україні не повинно бути. Є єдина Україна і поки частина Донбасу. Проте тут варто зазначити, що Донбас теж дуже різний, і не всі там є прибічниками Митного союзу»
Єдиним регіоном України, який усе ще прагне до приєднання до МС, справді залишається Донбас. Ба навіть більше — за останній рік підтримка такого шляху розвитку там зросла ще на 6%. Якщо у 2013-му вступ України в Митний союз підтримували 62% донбасців, то в 2014-му це число сягнуло 68%. Натомість кількість прихильників Євросоюзу на Донбасі залишається найнижчою в Україні — 13%. Це менше, ніж у травні минулого року.
Під час опитування соціологи також поцікавилися в українців, яких реформ, на їхню думку, на сьогодні найбільше потребує Україна. Респонденти могли обрати 5 варіантів.
Виявилося, що найбільше громадян — 63% — вважають: першочерговою має бути антикорупційна реформа. Другу позицію з 50% розділили пенсійна реформа та реформи систем соціального захисту й охорони здоров’я. По 45% громадян переконані, що найбільш нагальними є судова реформа та реформа прокуратури, 39% виступають за негайне реформування органів правопорядку, 38% — за те, аби насамперед провести люстрацію чиновників.
Як зазначають соціологи, вперше п’ятірка першочергових проблем для заходу, центру та півдня України виявилася практично тотожною — різниця лише в рівні підтримки тієї чи іншої реформи. Єдина відмінність — на сході в перелік п’яти найбільш пріоритетних змін увійшла реформа податкової системи і не потрапили реформа органів правопорядку та люстрація.
Донбас став єдиним регіоном, де в топ-5 потрапила реформа регіонального розвитку та децентралізація, за яку виступають 42% мешканців регіону.
Незважаючи на високі запити суспільства щодо реформ, люди не вірять у реальність їх впровадження вже у 2014 році. «Найменше в реалізацію цих реформ вірять на Донбасі, — каже аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна. — З одного боку, це може здаватися негативним фактором. Але на мій погляд, коли немає надто високих очікувань, конкретними діями влада зможе підвищити рівень довіри місцевого населення до органів влади і державних інститутів. Тож у тому, що населення не має ілюзій щодо швидкого реформування країни, більше шансів, аніж загроз».
У червні цього року Центр Разумкова проводив власне опитування щодо ставлення українців до Росії та її президента Володимира Путіна. Його результати показали, що 60% українців негативно ставляться до РФ і 65% — до Путіна. Проте й тут винятком став Донбас, де 56% респондентів заявили про позитивне ставлення до лідера держави-агресора.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
