Коридор на замку
Утім Кремль іще також не сказав своє останнє слово. І йдеться не про воєнне вторгнення в Україну, загроза якого залишається високою, а про «алаверди» західним санкціям зі свого боку. Зрозуміло, що такі «кроки у відповідь», як заборона деяким американським сенаторам в’їздити на територію Росії, навряд чи можуть серйозно дошкулити США. А от, скажімо, заборона іноземним літакам пролітати над територією РФ, до якої погрожує вдатися російська авіаційна влада, — інша річ.
Як повідомляє російська газета «Вєдомості», в уряді РФ вивчають можливість закрити для європейських авіакомпаній транзитний транссибірський коридор. Цей повітряний шлях авіаперевізники використовують для скорочення відстані та вартості польоту з Європи до країн Східної Азії. Найбільші користувачі коридору — «Люфтганза», «Брітіш ейрвейз» та «Ейр Франс». Збитки, яких завдасть цим компаніям закриття транссибірського коридору, обчислюються мільярдами євро.
Щоправда, від такого рішення постраждає й головна російська авіакомпанія — «Аерофлот», яка отримує від транзитерів за використання транссибірського коридору близько 300 мільйонів доларів на рік.
Образилися в Кремлі і на Японію, уряд якої вчора на своєму засіданні ухвалив рішення про запровадження чергового пакету санкцій проти Росії. Як зазначається на сайті японського МЗС, санкційний список поповнили дві кримські компанії — «Чорноморнафтогаз» та «Феодосія» — і 40 прізвищ фізичних осіб, «причетних до дестабілізації в Україні та анексії Росією Криму».
У відповідь Росія відклала заплановані на рівні заступників міністрів російсько-японські консультації.
Їж яблука на зло Путіну!
Від накладеної Россільгоспнаглядом заборони на ввезення в Росію цілої низки продовольчих товарів, зокрема фруктів та овочів, уже помітно постраждала Польща (а ще раніше — Бельгія). Учора польський уряд на своєму засіданні обговорював питання звернення до влади Євросоюзу з проханням про компенсацію втрат, яких зазнає економіка через урізання торговельних відносин із Росією.
А тим часом у Польщі триває масовий флешмоб під назвою «Їж яблука на зло Путіну». Урядовці, дипломати, прості громадяни масово фотографуються з яблуками і викладають фото в соціальні мережі з відповідним підписом, висловлюючи таким чином протест проти рішення Россільгоспнагляду. Долучилися до акції й працівники посольства України у Варшаві.
За підрахунками міністерства сільського господарства Польщі, щоб урятувати яблука, які тепер не продадуть у Росію, від гниття, кожен поляк до кінця року повинен придбати їх по 15 кілограмів.
Німці не тренуватимуть російських військових
Окрім того, Москва планує подати судовий позов проти німецького військового концерну «Рейнметалл», який розірвав контракт із Росією на будівництво в Нижегородській області міжвидового полігону «Муліно». Як зазначає «Німецька хвиля» з посиланням на представників міністерства оборони РФ, умовами контракту передбачено штрафні санкції в разі його дострокового розірвання.
Усне розпорядження призупинити реалізацію угоди на будівництво в Муліно центру бойової підготовки для російської армії міністерство економіки ФРН видало ще в березні — на тлі подій в Україні. «У ситуації, яка склалася, федеральний уряд не вважає припустимим експорт до Росії обладнання для центру бойової підготовки», — заявили тоді в міністерстві.
За умовами угоди, укладеної на початку 2011 року, центр мав бути введений в експлуатацію з червня 2014-го. За інформацією німецьких ЗМІ, на обладнаному за останнім словом техніки тренувальному комплексі-полігоні щороку могли б проходити навчання 30 тисяч вояків танкових та мотострілкових військ.
Рішення, ухвалене в березні, було попереднім, і вже тоді обурило Москву (де від канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка завжди була в добрих стосунках із президентом РФ Володимиром Путіним, чекали більш приязної поведінки). Насправді навіть після запровадження санкцій третьої хвилі, які забороняють державам Євросоюзу торгувати з Росією будь-якими видами озброєння чи військових послуг, німецький концерн не зобов’язаний відмовлятися від контракту на будівництво полігону. Адже на угоди, укладені раніше, дія санкцій не поширюється — саме через це Франція вперто не збирається розривати з Росією контракт на постачання військових гелікоптероносців «Містраль».
Проте в Берліні вирішили, що в даному випадку про тонкощі трактування обмежувальних заходів не йдеться, і мінекономіки ФРН остаточно анулювало виданий раніше «Рейнметаллу» дозвіл на спорудження центру бойової підготовки в Муліно. Німецькі оглядачі вважають це рішення «політичним сигналом» Берліна Москві — мовляв, на заступництво Меркель перед Брюсселем можете більше не розраховувати.
Щоправда, в міноборони Росії вже заявили, що такий «недружній крок» не вплине на добудову центру, який готовий на 90% і відкриється у вересні. Натомість у Німеччині наголошують: під ембарго потрапила ще не поставлена в Росію частина проекту, без якої високотехнологічний полігон не можна використовувати. За даними «Німецької хвилі», йдеться, зокрема, про програмне забезпечення, без якого весь тренувальний комплекс втрачає сенс.
На нейтральній смузі
Учора про розширення санкцій проти Росії оголосила Швейцарія, що не входить у ЄС: список осіб та фірм, які не зможуть вести бізнес у країні, поповнили ще 26 фізичних осіб та 18 компаній, причетних до анексії Криму та дестабілізації в Україні. Хоча про «третю хвилю» в даному випадку не йдеться.
Раніше долучитися до санкцій, запроваджених проти Росії державами Євросоюзу, Швейцарію закликала Німеччина. Але Берн постійно наголошує на своєму історичному нейтралітеті, тим паче тоді, коли саме швейцарський президент головує в ОБСЄ. За словами міністра економіки країни Йоганна Шнайдера-Аммана, запровадження проти РФ санкцій, аналогічних європейським, «вплинуло б на можливість Швейцарії відігравати посередницьку роль у конфлікті в Україні».
Хоча оглядачі вважають, що значну роль відіграє і побоювання «ефекту доміно» — падаючи, великі російські компанії можуть потягнути за собою й багатьох швейцарських партнерів.
А ТИМ ЧАСОМ...
Через санкції США та ЄС Росії доведеться збільшити податки. Як заявив учора на нараді прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв, проект бюджету на наступний рік має враховувати поточний стан російської економіки на тлі негативних наслідків санкцій Заходу. Глава уряду визнав, що російські компанії і банки вже мають проблеми із зовнішніми запозиченнями, і «поточна ситуація не сприяє» надходженню інвестицій.