Навіщо платити більше?

Білий потрісканий кахель, старі лавки, покриті обдертим дерматином, обладнання радянського виробництва та довжелезні черги і непривітність (а іноді на додачу ще й некомпетентність) медперсоналу. У багатьох випадках саме з такими реаліями доводиться стикатися пацієнтам наших лікарень, особливо на периферії. І, попри це, нерідко під цими ж районними лікарнями можна побачити низку автівок далеко не економ-класу.

Усе це — наслідки тотальної корумпованості медичної системи, переконані спеціалісти Інституту аналітики та адвокації: лише в Полтаві, де вони проводили моніторинг, виявилося, що пацієнти щорічно неофіційно додатково сплачують за своє лікування близько 120 млн. грн. Також за минулий рік до лікарняних фондів надійшло близько 16,5 млн. благодійно-примусових гривень (хоча благодійність апріорі не може бути примусовою), проте до лікувальних закладів дійшло лише 2,6 млн. грн. Голова організації «Пацієнти України» Дмитро Шерембей припускає, що ці гроші успішно розходяться по кишенях чиновників та лікарів.

Аналітики стверджують: вирішальним є психологічний фактор. «Коли твоя близька людина на операційному столі, тобі байдуже, кому і скільки грошей віддавати, аби вона залишилась жива», — говорить виконавчий директор БО «Світло надії» Максим Демченко. Понад 75% пацієнтів змушені платити за послуги, які їм мали би надавати безкоштовно.

Експерти пропонують декілька варіантів розвитку української медицини в майбутньому. «Тих грошей, що виділяє держава, цілком вистачило б на те, щоб адекватно забезпечити медицину. Але для кращого її функціонування можна зробити ті послуги, за які ми звикли сплачувати неофіційно, офіційно платними, можна впровадити обов’язкове медичне страхування», — розповідає керівник програми «Громадське здоров’я» Олена Кучерук. Вони ж підготували законопроект, за яким усі фонди матимуть в обов’язковому порядку звітувати, куди і на що пішли гроші благодійників.

Тим часом міністр охорони здоров’я України Олег Мусій переконаний: аби досягти позитивних зрушень в охороні здоров’я, потрібно прибрати з посад очільників галузі, які скомпрометували себе зловживаннями, і невідкладно провести реформу системи. «Саме тому ми запропонували суспільству нову систему охорони здоров’я, яка передбачає зміну принципів управління і фінансування галузі», — сказав міністр. На його думку, найбільше проблем зі зміною системи лежить у площині управлінців — головних лікарів, чиновників, які нині паразитують на цій системі. «Переважна більшість лікарів, які працюють чесно і добросовісно, жевріють так само, як жевріє все суспільство — на зарплату в дві-три тисячі гривень, на яку нереально прожити. А чиновники, які дотичні до всіляких схем, корупційних відкатів, як правило, займають високі державні посади, є місцевими царьками, яких прибрати вкрай складно», — зауважив Олег Мусій.

Шляхи подальшого реформування медичної галузі допоможуть визначити найкращі українські й міжнародні експерти, кажуть у МОЗ. Це вперше в історії міністерства стратегію реформи розроблятимуть відкрито і з залученням громадськості. Проект реформи планують розробити до 2015 року, і з наступного ж року — розпочати її втілення. «Залучення іноземного досвіду, — сподівається міністр охорони здоров’я, — дозволить розробити найкращу модель охорони здоров’я для України, аби наша медицина вже в найближчому майбутньому відповідала європейським стандартам».