У Росії невідомі почали руйнувати меморiальний музей політичних репресій «Перм-36» у селищi Кучино Чусовського району Пермської областi. За словами колишнього директора цього меморіального комплексу Тетяни Курсіної, робітники зрізали бензопилкою автентичні дерев’яні конструкції та металеві ворота зони. Хто наказав знищувати музей, їй дізнатися не вдалося. «І ніхто не порадився, чи можна розпилювати цінні конструкції, які волонтери та співробітники музею збирали по крихтах», — обурюється директор.
«Це не випадкова подія, а продовження політики Кремля стосовно України, — коментує ситуацію директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. — Місцева влада робить це, ймовірно, для того, щоб догодити російському вищому керівництву».
«Перм-36» — унікальний музей, який документально свідчив про антигуманну політику радянської влади. «Табір — не просто пам’ятка, це музей політичних репресій. «Перм-36» — совість Росії, адже це був єдиний музей, вiдвiдувачi якого дiзнавалися правдиву історію цiєї держави, — розповів «УМ» багаторічний політв’язень Василь Овсієнко, який разом із Василем Стусом відбував покарання в Чусово. — Це цілком у дусі радянської політики, і в Путіна ностальгія за комуністичними часами». Колишня виправно-трудова колонiя слугувала не лише музеєм. «Час від часу там проводили наукові конференції історичної тематики і фестиваль, на який збиралося 5—10 тис. людей», — каже Овсієнко.
Наразі захищати музей, на жаль, немає кому. «Можна об’єднати колишніх політв’язнів і звернутися з листом до Ангели Меркель, адже німецькі волонтери брали активну участь у розбудові пам’ятки, — висловлює свою думку пан Василь, — але за такої політики, яка відбувається зараз у Росії, навряд чи хтось цим займатиметься».
ДО РЕЧІ
«Перм-36» — неофіційна назва єдиної в Росії радянської виправно-трудової колонії просто неба суворого режиму для засуджених за особливо тяжкі державні злочини. Переважно сюди відправляли, зокрема, дисидентів, засуджених за «антирадянську агітацію». Тут перебували, зокрема, Василь Стус, Левко Лук’яненко, Михайло Горинь, Вале