Ярош одружився

11.07.2014
Ярош одружився

Фронтове кохання.

Пишні весільні сукні, благословення батьків зі сльозами на очах та традиційні букети наречених — усе це виглядало б банальним, якби не місце та час церемонії. Обидві прекрасні наречені давали клятву вірності та міцно тримали своїх коханих за руку в той момент, коли їхнi чоловіків тільки відключили від крапельниць і вони ледь могли підняти голови від своїх подушок.

Щасливими нареченими стали десантники 79-ї окремої повітряно-десантної бригади Збройних сил України: 23-річний Руслан Ярош та 24-річний Олександр Пономарьов. Обидва хлопцi повернулися в рідний Миколаїв із важкими пораненнями, отриманими під час проведення АТО під Червоним Лиманом. Їхня бригада потрапила в засідку, влаштовану бойовиками ДНР недалеко від Слов’янська. У результаті загинули четверо їхніх бойових товаришів, а вони тільки дивом залишилися живими.

Допомогу в організації цих зворушливих весіль надали волонтери. Вони взяли на себе не лише підтримку в організації урочистого розпису, а й допомогли придбати білосніжні весільні вбрання для обох дівчат.

«Сукні для наших наречених ми купували о пів на десяту вечора, буквально за п’ять хвилин до закриття магазинів», — розповіла волонтер Ольга Малярук.

Обидва поранені бійцi знайшли в собі сили обмінятися обручками зі своїми майбутніми дружинами і поставити підписи в книзі реєстрації шлюбів.

«Коли ми дізналися, що відразу десять дружин бійців 79-ї миколаївської аеромобільної бригади подали на розлучення через те, що їхні чоловіки пішли на війну, то відразу ж зважилися допомогти цим дівчатам, — розповідає волонтер Володимир Ткачов. — Сьогодні в Миколаєві народилися дві нові сім’ї. І так зворушливо, що вони скріплені справжньою любов’ю, палкою вірністю та щирою надією на життя в оновленій Україні».

Обручками з Русланом Ярошем його наречена Олена обмінялася просто на лікарняному ліжку. Поруч невпинно чергували лікарі та санітари, готові будь-якої миті прийти на допомогу нареченим. На щастя, цього не знадобилося: сильні емоції не вплинули на стан здоров’я поранених бійців, і вони обидва гідно витримали всю весільну процедуру без ускладнень. Можна сказати, що сталося маленьке диво, адже всього пару днів тому медики ледве витягли хлопців із того світу. Солдатів доправили в госпіталь із важкими кулевими пораненнями та перебитими хребтами. Шансів на те, щоб вижити, у молодих хлопців на той момент було вкрай мало. Але коханi жінки зробили неможливе: Руслан та Сашко дуже швидко пішли на поправку.

«Зараз я ще не відчуваю ніг, але моє серце — у повному порядку і швидко б’ється від щастя. Все це — завдяки моїй дружині Олені, — каже розвідник першого батальйону 79-ї миколаївської аеромобільної бригади Руслан Ярош. — Пропозицію одружитися я зробив Олені ще в лютому цього року, але погодилася вона тільки зараз, після того як я опинився на волосині від смерті...»

«Коли я побачила коханого в реанімаційній палаті — моє серце стислося від любові і ніжності, — розповідає Олена. — Я сказала йому, що готова стати його дружиною. Адже тепер він просто зобов’язаний одужати, пiднятися і все життя носити мене на руках! Познайомилася я зі своїм коханим у той час, коли він проходив службу в армії. Сашко навчив мене стрибати з парашутом. Любов між нами спалахнула швидко і виявилася взаємною і міцною».

А от медики не настільки оптимістичні у своїх прогнозах. Адже за кілька днів до цього подвійного весілля вони провели дуже складні операції пораненим бійцям, які повернулися із зони АТО.

«У Руслана — вогнепальне кульове поранення та важкий забій спинного мозку. Поранення спровокувало повний парез кінцівок і відсутність функцій тазової області, — розповідає начальник клініки торакальної хірургії головного військового клінічного госпіталю Вадим Сафонов. — Ще гірше йдуть справи в Олександра Пономарьова: у нього спинний мозок пошкоджений повністю. Отож на ноги він навряд чи колись зможе стати самостійно. Українська медицина тут безсила. Допомогти обом хлопцям можуть хіба що тільки хірурги в Ізраїлі».

Зараз родичі молодят та волонтери намагаються зібрати необхідну суму грошей для транспортування наших хлопцiв у закордонний госпіталь. Там на них чекають численні операції та подальша реабілітацiя.

Весiльну подорож молодятам замінили келих шампанського та прогулянка навколо лікарняного відділення в супроводі медперсоналу.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>