Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
На засіданні Кабміну ухвалено рекомендувати призначити на посаду голови Державної агенції України з питань кіно Пилипа Іллєнка, старшого брата «свободівця» Андрія Іллєнка. Міністр культури Євген Нищук особисто запропонував Прем’єр-міністру Арсенію Яценюку із трьох кандидатів вибрати саме його. Кандидатами на посаду керівника Держкіно були кіно- і телережисер Андрій Дончик, продюсер Олег Коротенко та актор і продюсер Пилип Іллєнко. Нищук заявив, що після двох нарад, у яких брали участь понад 50 експертів, він прийняв рішення підтримати брата «свободівця».
Пилип Іллєнко — син відомого режисера Юрія Іллєнка та акторки Людмили Єфіменко. Має диплом Інституту міжнародних відносин Київського університету ім. Шевченка і професійно займався юрис-пруденцією. На сьогодні він є директором компанії Іllienko Films LLC, продюсером кіно-відеофестивалю національного виробника «Відкрита ніч». Свого часу продюсував фільми «Молитва за гетьмана Мазепу», який знімав його батько, та картину про Шевченка «Толока» (режисер Михайло Іллєнко, рідний дядько продюсера). Як актор знявся у десяти стрічках. У 2012 році був кандидатом на виборах до Верховної Ради України від ВО «Свобода».
Експерт у кіно, генеральний директор Міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі голосував за Андрія Дончика, головного режисера телеканалу «1+1», і вважає його більш досвідченим фахівцем. Але й проти Іллєнка пан Халпахчі не має нічого. Каже, що, з його точки зору, 36-річний Іллєнко виграє за віком від 52-річного Дончика і на сьогодні він найбільш знайомий з європейською системою кінематографа. «Це дуже перспективна людина, тому немає причин здіймати галас», — заспокоїв критиків Іллєнка Андрій Халпахчі. Тепер слово, а точніше підпис, — за Яценюком.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>