Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Алевтина Кахідзе.
Санкт-Петербург готується до бієнале сучасного мистецтва «Маніфеста 10», яка пройде в «Ермітажі» з 28 червня по 31 жовтня. Куратором виставки став екс-директор кельнського Музею Людвіга — Каспер Кеніг. Він відібрав для своєї виставки роботи понад 50 сучасних художників, серед яких є і українка Алевтина Кахідзе.
В основі її проекту — нинішня інформаційна війна між Заходом і Сходом, між Росією та Україною, а також обставини особистої біографії художниці. Алевтина народилася на східній Україні, за 10 кілометрів від рідного міста Януковича Єнакієвого. Успадкувала від батька грузинське прізвище, культурно та етнічно виховувалася росіянкою. З 1995 року мешкає у Києві. Кахідзе була активною учасницею подій на Майдані.
Починаючи з березня, «Маніфеста 10» опинилася під загрозою зриву. Художники з Амстердама, Дюссельдорфа та України ініціювали збір підписів під зверненням із вимогою не проводити бієнале, доки російські війська не будуть виведені з України. «Ми вважаємо, що участь у культурних заходах у Росії в цей час слугує легітимізацією та згодою з російською агресією проти демократичної держави Україна», — пишутьавтори звернення.
Український художник Юрій Лейдерман, який брав участь у «Маніфесті-1» у Роттердамі, заявив: «Моя батьківщина стала об’єктом зухвалої, цинічної військової агресії з боку путінського режиму Росії. Без сумніву, Санкт-Петербург — прекрасне місто, а Ермітаж — один із найкращих музеїв світу. Утім, рішення проводити «Маніфесту-10» в країні, що обмежує свободу художнього жесту, в країні, що підняла імперський шовінізм у ранг державної ідеології, було від самого початку помилковим».
«Заклики до бойкоту «Маніфести 10» не викликають у мене роздратування. Але тут цікавий парадокс: «Маніфеста» з’явилася у відповідь на соціальну, культурну та політичну реальність, що виникла в результаті закінчення холодної війни двадцять років тому. А бойкот, по суті, — вимога відмовитися від її проведення в Росії, в країні, яка була учасницею тієї війни. Тобто повернення в ту точку, з якої народилася саме ця бієнале. У мене аж мурашки по шкірі, коли про це думаю», — Алевтина прокоментувала свою участь у «Маніфесті» і підтвердила, що все одно поїде в Петербург. «Маніфести» ніхто не відміняв.
Нагадаємо, що Manifesta — дослідницька бієнале сучасного мистецтва, що має на меті сприяти зближенню Сходу та Заходу після падіння Берлінської стіни 1989 року.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>