Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
П’яні терористи замінували донецький центр культурних ініціатив «Ізоляція» та вивозять звідти арт-об’єкти відомих художників, думаючи, що це металобрухт.
Коли в Донецьку ставало жити все небезпечніше і в місті на повну гуляли терористи, Центр культурних ініціатив «Ізоляція» працював у звичному режимі. У квітні на території колишнього заводу з виробництва ізоляційних матеріалів, де в 2009 році відкрили єдину на Донбасі платформу культурних ініціатив, проходили літературний фестиваль, дискусії, виставки сучасного мистецтва, виступав Михайло Ходорковський. 9 червня бойовики ДНР прийшли в «Ізоляцію» зі зброєю в руках, захопили майно арт-центру та оголосили, що збираються використовувати його для своїх потреб. Слід відзначити, що «Ізоляція» займає 7,5 гектара, на яких розташовані цехи і терикони. З точки зору сучасного мистецтва, це дуже цікавий простір. Його ж і облюбував політтехнолог, який раніше брав участь у роботі Партії регіонів, пізніше проводив вибори до ДНР — Роман Лягін.
«Ізоляція» розташована в індустріальній зоні, де поруч, на тій же вулиці Світлого Шляху, є залізобетонний та інші заводи, які можуть стати в нагоді для військових цілей. З одного боку, Роман Лягін, який часто бував в «Ізоляції» на виставках, добре знав, що на території арт-центру збереглися прекрасні бомбосховища, величезні склади, в яких можна зберігати велику бойову техніку. З іншого боку, крім військового, є ще й ідеологічний фактор. «Ізоляція» не потрібна в мільйонному місті, де людям краще не думати, де, коли в тебе немає зброї в руках, ти ніхто.
А тут на тобі — дочка останнього радянського директора заводу ізоляційних матеріалів, засновниця фонду «Ізоляція» Любов Михайлова вирішила надати майданчик для різних думок, свободи слова, свободи вираження та плюралізму. Зерна правди про Майдан і ситуацію в Україні перед молоддю Донецька в арт-центрі сіяли з українського боку Сергій Жадан, Юрій Винничук, Юрій Макаров, Мирослав Маринович, Тамара Гундорова, Сергій Дацюк, Любко Дереш, Володимир Єшкілєв, Ірена Карпа, Мустафа Найєм. З російського боку слово взяли громадський діяч, в’язень сумління Михайло Ходорковський і Федір Березін, який написав книгу, видану в Москві, «Червоні зорі над Майданом». Місцевим князькам не сподобалося вільнодумство «Ізоляції», тож прихильники ДНР вирішили показати, хто вдома господар.
Тепер культурна інституція опинилася під загрозою знищення, а арт-об’єкти та особисті речі співробітників — у руках бойовиків. Скільки коштує колекція «Ізоляції», сказати важко. Адже куратори збирали роботи молодих художників, ціна на яких іще не сформована. В «Ізоляції» творили майже всі перспективні молоді українські художники: Жанна Кадирова, Apl315, Роман Мінін, Іван Світличний, Гамлет Зіньківський та інші. Сюди також приїжджали працювати світові зірки сучасного мистецтва: Цай Гоцян, Даніель Бюрен, Борис Михайлов, Рафаель Лозано-Геммер. Наприклад, засновник концептуального мистецтва Даніель Бюрен створив у Донецьку кілька інсталяцій. Чи мають вони ціну? Це, швидше, безцінний подарунок місту. Але для мародерів твори сучасного мистецтва можуть стати звичайним металобрухтом.
Сьогодні, за словами Любові Михайлової, в «Ізоляції» зламано сейфи, розгромлено касу в кафе, вибито двері, скрізь панують чоловіки в нетверезому стані. Співробітникам арт-центру заборонили вивозити культурні цінності. Як повідомила менеджер міжнародного благодійного фонду «Ізоляція» Алеся Болот, бойовики батальйону «Схід» очистили територію від «сторонніх» і замінували арт-центр. За словами очевидців, із колишнього заводу бойовики вивозять металобрухт. «Але насправді ми не знаємо, що під виглядом брухту вони можуть вивозити, адже багато інсталяцій у нас зроблено з металу», — зазначила менеджер.
Водночас засновник «Ізоляції» Любов Михайлова додала, що на території арт-центру була також бібліотека та обладнання для кінопоказів. Та тільки Бог знає, коли кураторам і художникам вдасться повернутися в єдиний на Донбасі Центр сучасного мистецтва та оцінити наслідки після захоплення і мародерства ненаситних бойовиків. Пані Михайлова вважає, що немає сенсу боротися за арт-об’єкти з людьми, які розуміють тільки мову зброї. Зараз вона разом зі своєю командою переїхала в Київ і повідомила, що найближчим часом у столиці відкриє платформу для об’єднання людей, які поїхали зі сходу України.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>