Кляп для інакомислячих

Відучора дві популярні донецькі газети — «Донбас» та «Вечірній Донецьк» — тимчасово припинили свій вихід, а редакційні колективи було відправлено у безоплатну відпустку. Таке рішення головний редактор «Донбасу» Олександр Бриж пояснив тим, що лідери самопроголошеної Донецької народної республіки настійливо вимагали від нього зміни редакційної політики. Але оскільки виконання цих вимог є прямим порушенням законодавства України, то єдиний розумний вихід — розпустити колектив до кращих часів.

А вимоги сепаратистів і справді були «настійливими» — у понеділок невідомі з автоматами блокували редакції газет «Донбас» та «Вечірній Донецьк», розташовані в одному будинку, та вивезли в невідомому напрямку Олександра Брижа, його заступника Андрія Кревцуна й головного редактора «Вечірнього Донецька» Леоніда Лапу. «Приїхав автобус з озброєними людьми. З ними люди з кулеметом. Зайшли в редакцію, вивели нашого редактора. Зараз ці люди перебувають у нас у кабінетах», — повідомив один зі співробітників «Донбасу» місцевому виданню «ОстроВ». Згодом керівників газет відпустили, але ті вирішили не ризикувати життям і безпекою своїх журналістів.

Самі ж сепаратисти не приховують своїх намірів «зачистити» інформаційний простір від інакомислячих, не вибираючи методів. «Враховуючи, що в останні 10—15 днів були спецвипуски цих газет («Донбас» та «Вечірній Донецьк». — Ред.), профінансовані Рiнатом Ахметовим, і чорнили на всіх шпальтах Донецьку народну республіку референдум, вибір народу, — звісно, що виникли питання до редакторів видань, які продовжують свою політику з очорнення й дискредитації республіки, перебуваючи усередині», — пояснив причини викрадення та «профілактичної бесіди» з журналістами один із лідерів так званого «Народного ополчення Донбасу» Мирослав Руденко.

Під «прес» самопроголошеної влади потрапив і головний редактор кримськотатарської газети «Авдет» Шевкет Кайбуллаєв, якого учора викликали в прокуратуру за обвинуваченнями в екстремізмі. «Це сваволя, і ми розуміємо, що якби не втручання Росії, то нічого цього не було б. Але проблема в тому, що в нас досі немає державного органу, який би опікувався питаннями захисту прав людини, свободи слова, координував питання пошуку та звільнення викрадених. Ми — Спілка журналістів України, «Телекритика», рух «Стоп цензурі» — нещодавно обговорювали це питання і вирішили терміново звернутися до представників влади, передусім до заступника секретаря РНБО Вікторії Сюмар, iз пропозицією діяти в цьому напрямi. Свій пакет пропозицій рух «Стоп цензурі» підготував і для Порошенка», — повідомила «УМ» шеф-редактор «Телекритики» Наталя Лігачова.

Питання інформаційної безпеки дуже непросте у вирішеннi проблеми, що існує на сході України. Як розповіла одна знайома, на ювiлей їхнього випуску з Інституту журналістики з однокурсникiв зі східних регіонів приїхала лише одна людина. «Решта злякалися «бандерівців». І ніякі наші аргументи їх не переконали. І це ж журналісти! Люди, які 30 років тому читали дисидентів, самвидав, Солженіцина, які мали би вміти критично мислити! А що вже казати про простих людей, які перебувають під тотальним зомбуванням», — дивувалася знайома. Чи не тому сепаратисти намагаються перекрити будь-які канали, які несуть альтернативну точку зору?