Вуса, лапи і хвости

03.06.2014
Вуса, лапи і хвости

Володимир Топчій хвалиться малими рисенятами.

У Миколаївському зоопарку цієї весни — справжній бебі-бум. І перше, чим хваляться тут — пташенята дрохви, яких фахівцям із Миколаївського зоопарку вдалося отримати вперше у світі, адже досі ця полохлива птиця в неволі не розмножувалася. А ось миколаївці можуть пишатися: їхня пташка виявилася напрочуд «зговірливою» мамою. «Дрохва, яка живе в нашому зоопарку вже четвертий рік, належить до унікального й зникаючого в Європі виду птахів. Спочатку планували, що буде відразу двоє пташенят, але так вийшло, що одне яйце пошкодив самець — його довелося відсадити в інший вольєр. У результаті народилося одне, але здорове пташеня. Тепер для нас головне — зберегти і виростити цього малюка», — розповідає директор зоопарку Володимир Топчій.

Треба сказати, що в травні потомство привела не тільки дрохва: всі пернаті — це лебеді, гуси, качки — походжають у супроводі пухнастих клубочків. Не відстають від них й інші мешканці зоопарку. Так, малюки з’явилися на світ у місцевої рисі, дочекалися поповнення у сімействі байбаків та левів. А ще не так давно в Миколаївський зоопарк із Москви привезли білу ведмедицю. Поки що вона обживається у своєму вольєрі, проте фахівці сподіваються, що в майбутньому вона також зможе мати здорове потомство.

За словами директора зоопарку, велике поголів’я вихованців диктує свої умови виживання. Адже малюки не тільки хочуть їсти, їхній раціон повинен бути збалансованим та в міру калорійним. «Упродовж декількох місяців наш «дитячий садок» обходитиметься грудним молоком, а потім необхідно буде переходити на прикорм, — розповідає Володимир Топчій. — Якщо з пернатими та парнокопитними справи йдуть більш менш просто (вони переважно харчуються їжею рослинного походження), то наші хижаки кожен день хочуть бачити на своєму «столі» м’ясо. У наш нестабільний час це непросто, хоча зараз ми можемо розраховувати не тільки на допомогу чиновників, а й на збільшення обсягів коштів, отриманих від продажу квитків. Адже потік людей, які хочуть побачити, як дорослі мами-рисі та мами-левиці годують своїх дитинчат, у в травні збільшився більш як удвічі».

Нагадаємо, восени минулого року керівництво зоопарку було у безвиході — «чорні» дні почалися в листопаді 2013 року, коли їжі для мешканців одного з найкращих в Україні зоопарків залишилося всього на два дні, оскільки через якісь незрозумілі «ігри» миколаївських чиновників своєчасно не були проведені тендери на постачання кормів для тварин. У відчаї директор зоопарку Володимир Топчій тоді виставив на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» ультиматум, адресований тодішньому Прем’єр-міністру України Миколі Азарову, із погрозами, що в разі невирішення ситуації він змушений буде віддати на забій дрібних тварин, щоб прогодувати великих. Відповіді від Прем’єра тоді так і не дочекалися, але на біду відгукнулися самі миколаївці, які забезпечили тварин продуктами.

Постійними «спонсорами» Миколаївського зоопарку стали місцеві студенти-волонтери, які досі приносять улюбленцям і яблука, і горіхи, і різні овочі. Найбільшу активність проявляють першокурсники Національного університету ім. В.О.Сухомлинського.

ДО РЕЧІ

На годівлю мешканців Миколаївського зоопарку щодня «іде» 938 кг овочів, 292 кг зерна, 72 кг риби, 22 кг хліба, 72 кг яблук, 113 штук яєць, 12 л молока, 4 кг солі, 30 кг круп та 987 г часнику. Додатково — банани та апельсини. Всього в щоденному переліку продуктів для тварин зоопарку значиться 60 найменувань.

  • Пташку шкода!

    Про древню традицію випускати з кліток птахів на свято Благовіщеня, напевно, чули всі. А от мені все ж таки хотілося б розповісти про хлопця, який не тільки випускає птахів із кліток, а ще й попередньо лікує їх скалічені тіла та крила. Дмитру Максименку лише 21 рік, але своєю незвичайною волонтерською діяльністю він займається вже більше семи років. >>

  • Замість «будки» — євродім

    Двадцять років тому колишній киянці, яка довгий час мешкала y Європі, Тамарі Тарнавській вперше на теренах СНД вдалося зареєструвати Міжнародне товариства захисту тварин SOS. Тоді за кілька років силами організації було закрито міську «шкуродерню» та відкрито на її місці притулок для безпритульних тварин. Не без участі товариства в Україні з’явився Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». >>

  • Вепри на замовлення

    Ця історія встигла обрости стількома пікантними подробицями, що може претендувати на справжній детектив. Тут є все — і звалені в купу «жертви», і зацікавлені сторони, і навіть відкрите кримінальне провадження. >>

  • Смугастий рейс

    За ті півтора року, поки триває воєнне протистояння на сході нашої країни, меценат із Генічеського району Олексій Гетта прихистив у своєму сафарі-парку більше ста п’ятдесяти тварин із цирків та приватних зоопарків. Леви, ведмеді та інші тварини, як і люди, стали біженцями із зони АТО на сході України. >>

  • Волохатий «тренажер»

    Зоозахисники Львівщини б’ють на сполох. Вони вже не перший рік намагаються визволити двох бурих ведмедів, які живуть у собачому розпліднику і яких використовують як живі «тренажери» для нацьковування мисливських собак. «Три роки тому до нас звернулися мешканці села Брониця Дрогобицького району. Власне там, неподалік, і розташований розплідник лайок «Енейко», — розповідає представник Асоціації зоозахисних організацій України Марія Трунова. >>

  • Святе місце — порожнє?

    Скандально відомий директор Київського зоопарку Євген Кирилюк написав заяву про звільнення. Про це на своїй сторінці у «Фейсбуці» повідомив радник голови КМДА Дмитро Білоцерковець. Щоправда, у прес-службі Київського зоопарку, куди «УМ» звернулася по офіційний коментар, цю інформацію не підтвердили і не спростували, порадивши надіслати інформаційний запит на ім’я начебто вже звільненого директора. >>