Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Журналістка, літературознавець, ведуча Ірина Славінська презентувала свою нову книгу «Історії талановитих людей», що є продовженням популярної серії «Теплі історії». У книзі зібрані життєві історії людей, яких ми знаємо і любимо: Юрiй Андрухович, Катерина Ботанова, Ольга Герасим’юк, Лариса Денисенко, Iрена Карпа, Андрiй Уликов, Iван Леньо, Сергiй Лещенко, Юрiй Макаров, Мар’яна Садовська, Наталка Сняданко.
Авторка розповідає, що з кожним героєм вона говорила окремо, запрошувала до кафе на чашку кави, зустрічалась на роботі або приходила додому, аби розмова була якомога комфортнішою та вдалою. Співрозмовники щедро ділилися з нею своїми історіями, а Ірина, у свою чергу, намагалася відшукати в них щось таке, що може зацікавити та знайти відгук у читача.
«Я не є авторкою цих текстів. Справжніми авторами тут є самі герої книги, а я є збирачкою, опрацьовувачкою, зберігачкою і укладачкою цих текстів. Думаю, що мені вдалось зберегти звучання голосів цих талановитих людей», — ділиться Ірина.
На презентації були присутні героїні книжки: Лариса Денисенко та Ольга Герасим’юк. Лариса розповіла, що в дитинстві любила уявляти себе на сторінках книжок, які читала, а зараз дійсно може знайти себе на сторінках книжки «Історії талановитих людей»: «Я хотіла поділитись своїм юнацьким грайливим досвідом. Своїм дитинством та юнацтвом. Вважаю, що всім нам варто спостерігати за своїм життям та за життям інших. Помічати та пам’ятати щось таке, що варте нашої уваги, і ділитись цим з усіма, аби люди могли обрати свій правильний шлях».
Ольга Герасим’юк каже, що хотіла зізнатись про речі, які їй у собі не подобаються. «Ірині вдалось розкрити мене з незвичної для мене сторони», — продовжила пані Ольга.
З історій цих талановитих людей дійсно можна багато чого навчитися. За словами Славінської, в Юрія Андруховича ми можемо навчитись тому, що навіть найгірший життєвий досвід може дати щось корисне і що потрібно долати всі труднощі на шляху до мети. Історії Катерини Ботанової допомагають поставити спільні точки на карті Всесвіту українських культур, які розвиваються. За розповідями Ольги Герасим’юк ми можемо навчитись жити без табу. Лариса Денисенко надихає своїм почуттям гумору, її історії абсурдні у доброму сенсі слова. Ірена Карпа показує нам, як можна поєднувати багато справ і при цьому залишатись собою, бути органічною у всьому, що робиш.
Розповідь Андрія Куликова вчить дотримуватися своєї точки зору, незважаючи на зміни великої кількості епох та життєві складнощі. Іван Леньо — це приклад того, як можна втратити дуже багато, але знайти в собі сили після великої поразки піднятися з колін і творити щось нове. Історії Сергія Лещенка вчать нас не боятись. Юрій Макаров показує, як можна відмовитись від втілення своїх мрій, а потім усе ж здійснити їх. Мар’яна Садовська вчить тому, як не продатись та як за гроші не втратити те, що для тебе дійсно важливе. Наталка Сняданко надихає бути справжньою жінкою.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>