Знову під підозрою

29.05.2014
Знову під підозрою

Дмитро Павліченко — єдиний «довічник», який вийшов на волю.

Кілька місяців тому звільнення Дмитра та Сергія Павліченків, за виправдання яких боролися і правозахисники, і громадськість, і футбольні ультрас, було однією з відчутних перемог Євромайдану у справі відновлення справедливості в суспільстві. І ось батько й син ледь знову не опинилися за ґратами. За словами юристів родини, Павліченків мали заарештувати, але вони вчасно втрутилися. За словами захисників, Павліченки з подивом дізнались, що проти них знову відкрито кримінальні справи.

«За останній час проти мене і моєї сім’ї було сфабриковано, як ми спочатку думали, одну справу, а потім виявилось, що їх уже три», — заявив Дмитро Павліченко на прес-конференції стосовно цієї події. За словами його адвоката, члена Комісії захисту незаконно звинувачених Юлії Василенко, ці справи порушила прокуратура Києва. Згідно з однією з них, Дмитро Павліченко нібито погрожував одному зі свідків у справі про вбивство судді Зубкова. У двох інших справах батько й син проходять свідками.

«Але, я впевнений, викличуть і за цими справами на допит до прокуратури, а тоді одразу змінять мій статус на підозрюваного», — побоюється Дмитро. Одним із зацікавлених у новому терміні для них Дмитро називає слідчого прокурора Геннадія Рибку, який вів їхню справу раніше. «Рибка — недобросовісний слідчий, який фабрикує справи. Але страшно те, що зараз він пішов на підвищення: працює у слідчому відділі, який займається справою загибелі «Небесної сотні», це взагалі кощунство», — додає Павліченко.

Він переконує, що таким чином прокуратура мститься за його громадську діяльність, яку він розгорнув після звільнення (Дмитро очолив Комітет захисту незаконно звинувачених). Крім того, постійно чиниться тиск на людей, які допомагають Павліченкам. «Двох активістів із Майдану, з якими ми спілкувалися, викрали та три дні тримали у наручниках із мішками на голові в якомусь підвалі. Прокуратура намагається посадити мене, бо я своєю діяльністю викриваю всю їхню гнилу систему», — розповідає Дмитро Павліченко.

Додамо, що на прес-конференції мали бути батько й син, але Сергій Павліченко поїхав на схід України воювати в лавах Національної гвардії. Дмитро пишається сином і поважає його вибір, втім дуже переживає, адже «в той час, поки наші діти боронять рідну землю на сході від зовнішнього агресора, внутрішні сепаратисти фабрикують кримінальні справи проти патріотів України».

«Ми ж не унікальні в цьому випадку, такі справи відкриваються по всій країні. Нічого не зміниться без повної люстрації судової та правоохоронної систем», — гаряче запевнив «УМ» Дмитро Павліченко.

Нагадаємо, що батько і син Павліченки були засудженні за те, що нібито вбили суддю Шевченківського райсуду столиці Сергія Зубкова. Дмитра засудили довічно, синові дали 13 років тюрми, незважаючи на резонансний протест громадськості, оскільки справа з самого початку тріщала по швах і в суду не було ніяких серйозних доказів вини Павліченків.

Після Революції гідності в’язнів випустили постановою Верховної Ради України «Про звільнення політв’язнів». Таким чином, Дмитро Павліченко став єдиним довічно засудженим в Україні, який вийшов на волю.

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>