Днями в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка було гамірно й велелюдно. Всюди лунала українська мова, дитячий гомін, то тут, то там виднілися вишиванки, натхненно сяяли очі.

Випускний бал — це час, коли хочеться бути особливим, неповторним, щоб запам’яталося на все життя. На жаль, не для всіх випускний бал — це свято. За даними психологів, через фінансові проблеми кожен другий випускник iз числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не планує йти на свій випускний вечір.

Хто з нас у дитинстві не просив батьків: «Розкажіть казочку», хто захоплено не роздивлявся яскраві малюнки, намагаючись зрозуміти, чому журавель не зміг поласувати лисиччиним пригощанням, а вона — журавлевим? А тоді пробували складати великі літери в слова, опановуючи премудрість читання.