До приготування справжньої піци я «доростала» досить довго. Спочатку нашвидкуруч начинку накидала на магазинні пухкі заготовки, попередньо по діаметру частково їх вирізаючи. Другим етапом стало використання для основи тонюсіньких круглих лавашів. І нарешті знайшла рецепт дріжджового тіста, який власноруч замісила, і спекла — без перебільшення — дуже смачнющу піцу, незважаючи на економ-наповнення. Утім уже наступного дня, окрилена успіхом, що спростовував приказку про перший глевкий млинець, другу піцу я... пересушила. Отже, маленькі секрети приготування улюбленої страви багатьох дітей і дорослих — із власного досвіду.
Для основи піци діаметром 32 см (стандартна форма) беремо 125 мл води, 200 г борошна, 10 г пресованих дріжджів, столову ложку олії, чайну — цукру, 0,5 чайної ложки солі. Дріжджі розкришуємо у величеньку посудину (в якій тісто зможе піднятися сантиметрів на 15) і посипаємо цукром. Залишаємо на 5 хвилин, щоб розпустилися. Потім розтираємо їх ложкою (кажуть, чудодійну силу має дерев’яна, але я користувалася металевою, з нержавіючої сталі). Додаємо теплу перекип’ячену воду (близько 35 градусів: до рідини кімнатної температури я додавала трохи гарячої і розмішувала) і сіль, перемішуємо. Додаємо 100 г бажано пересіяного борошна — перемішуємо до однорідності. Додаємо олію — перемішуємо. Поступово всипаємо решту борошна і замішуємо м’яке еластичне тісто (якщо треба — додаємо ще трохи борошна). Вимішуємо хвилин 7-10, iз силою вминаючи тісто, плескаючи його чи навіть б’ючи. Щедро змащуємо кульку олією і, накривши бавовняною серветкою, ставимо у тепле місце на годину, щоб підійшло. Насамкінець старанно мнемо пухку кульку і розплескуємо її руками по формі для тонкої піци.
Залишилося основу щедро змастити кетчупом або власноруч приготовленим на сковорідці соусом із цибулі й помідорів на олії, посипати дуже дрібно нарізаними півкільцями половини цибулі (хто любить — може додавати більше), шматочками шинки чи відвареної курки, товстим шаром натертого твердого сиру (в ідеалі — кружальцями моцарели та пармезаном). Випікати у розігрітій до 190 градусів духовці не довше 15-20 хвилин. Якщо соусу чи сиру буде мало або перетримаєте піцу у духовці — корж буде сухим.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
