Печу-печу сонечко

Коли у домі пахне випічкою — в оселі стає затишно, а всім, хто збирається за столом, — тепло і ситно. Якщо не можете визначитися, чим порадувати домашніх і гостей, скористайтеся випробуваними підказками.

Одна з моїх недавніх знахідок — пиріжки з бездріжджового тіста на кефірі. Першою цей досить ощадливий рецепт (якщо є домашні молоко і начинка) із кулінарної книжки 20-річної давнини випробувала моя подруга. Після того я вже власноруч тричі пекла такі пиріжки з домашнім яблучним джемом — діти з’їдають, найдовше, за два дні (двоє, з моєю мінімальною допомогою, 22-24 штуки середнього розміру). Отже. Спочатку треба висипати у величеньку посудину 2,5 склянки борошна, додати 100 г маргарину, посікти його ножем, а потім розтерти руками. Всипати 0,5 чайної ложки соди і також ретельно вимішати. Далі додати 0,25 чайної ложки солі, одну столову — цукру, перемішати. Додати яйце — перемішати, а потім влити 200 г кефіру (кисляку) кімнатної температури — і теж ретельно усе перемішати. Насамкінець всипати невеликими порціями борошно (загалом це буде ще зо 2 склянки) і замісити м’яке тісто. Його зверху змащують олією і залишають настоюватися…12 годин.

Пунктик про багаточасове «достигання» тіста має кілька нюансів. Взагалі-то зручно увечері досить швидко зробити його, а вранці зліпити пиріжки і спекти їх, змастивши зверху збитим яйцем. (Чи навпаки: вранці замісити, а ввечері отримати результат). По-друге, таке тривале вистоювання вимагає обов’язкового змащування тіста олією. Інакше тісто покриється досить цупкою кіркою, яку потім у пиріжках — не розгледіти, але вона дещо заважає їхньому склеюванню. Якщо захочете поекспериментувати і зробити пиріжки відразу після замішування тіста, на смак вони вийдуть майже такими, як з дріжджового тіста (дітям сподобалися найбільше), але більшість з них по горизонталі, десь ближче до центру в духовці частково «розірве». Десь четверта частина трохи «розірваних» пиріжків у мене особисто була, коли тісто настоювалося 6 годин. Варіант «увечері — тісто, вранці — пиріжки» не мав жодного бракованого виробу. Скільки б не «дозрівало» тісто, усі пиріжки — смачні. Коли витримане 12 годин: зверху — однозначно сухіше, ніж дріжджове, зовсім не пухке, а те, яке усередині — м’яке.

Якщо є бажання поставити на стіл сонечка, печіть печиво з вареними жовтками. Потрібно 140 г вершкового масла, 200 г борошна, 5 варених жовтків, 50 г горіхів, третину склянки цукрової пудри. У мисці треба змішати борошно, дрібно змелені горіхи (можна обійтися без них, додати стільки ж борошна), на кінчику ножа сіль, цукрову пудру, м’яке масло і розкришені жовтки. Замісити м’яке тісто. Скачати невеликі кульки. Викласти на застелене пекарським папером деко, кожну приплюснувши і зробивши посередині заглиблення, яке треба наповнити бажано яскравим джемом чи варенням. Випікати при температурі 170 градусів 20—25 хвилин. Потім вимкнути духовку, відкрити і дати печиву охолонути. Подавати холодним.

Щоб зготувати морквяний кекс, потрібно 2 склянки натертої моркви, 260 г борошна, 4 яйця, 8 столових ложок цукру, 200 мл олії, 18 г розпушувача для тіста, третину чайної ложки кориці, гвоздики і кардамону. Спочатку треба поєднати цукор, яйця, олію. Збивати до пишної маси близько 5 хвилин. Додати моркву, а потім просіяне з розпушувачем борошно і спеції. Вимішати пластичне тісто. Форму змастити олією і застелити пекарським папером. Викласти тісто і випікати 40—45 хвилин при температурі 180—190 градусів. На готовий кекс можна нанести лимонну глазур, яку просто зробити, розмішавши у невеликому об’ємі лимонного соку цукрову пудру.