Україна зустріла президента Європейської ради Германа Ван Ромпея (на задньому тлі, праворуч від Арсенія Яценюка) у повній бойовій готовності. (УНІАН.)
Щоправда, напередодні приїзду української делегації голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу визнав, що, незважаючи на взаємне обурення діями Росії, «країни ЄС наштовхуються на складнощі у виробленні спільної позиції щодо української кризи». У тому, що подальша ескалація ситуації на сході України, яку забезпечують підтримувані Росією сили, загрожує Москві подальшими жорсткими санкціями, в ЄС єдині всі. Принаймні доти, доки про це йдеться на словах. А от коли доходить до справи, деякі держави ладні дати «задній хід». Спрацьовують залежність від російських енергоносіїв, великий взаємний товарообіг або, як у випадку Франції з її гелікоптероносцями «Містраль», вигідні контракти з російським міноборони чи іншими відомствами...
Та попри все, очільники Євросоюзу запевняють, що «рішуче налаштовані працювати для стабілізації ситуації в Україні», маючи на увазі, серед іншого, й надання «потужної економічної та фінансової допомоги».
Від Києва, звісно, також очікують виконання певних умов. Як зазначає радіо «Свобода», у меморандумі про надання мільярда фіндопомоги йдеться, зокрема, про ефективну співпрацю українського уряду з Міжнародним валютним фондом, вміле управління фінансовими ресурсами, надання фінансової підтримки найбіднішим групам населення, проведення фінансової, енергетичної, торгової та податкової реформ та неодмінно — ефективну боротьбу з корупцією.
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Кетрін Ештон також закликала українську владу до подальших зусиль «для охоплення національним діалогом усіх регіонів України та винесення на всеукраїнське обговорення процесу конституційної реформи».
Мільярд, який Яценюк і компанія «привезуть» із Брюсселя, має підтримати стабілізацію й реформи української економіки. Ці кошти буде надано додатково до вже погоджених раніше 610 мільйонів євро, які поки що до Києва ще не дійшли.
Напередодні брюссельського «виїзного засідання» уряду Прем’єр-міністр Яценюк та інші українські високопосадовці приймали високого гостя вдома. Підтримати Україну «на місці» приїздив президент Ради Євросоюзу Герман Ван Ромпей. Він укотре запевнив, що ЄС не визнає результатів так званих «референдумів» у Донецькій і Луганській областях, так як і анексію Росією Криму.
«Європейський Союз твердо підтримує єдність і суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України», — укотре запевнив європейський лідер і зазначив, що такі сепаратистські плебісцити «є інструментом для розколу між громадянами України». Наразі єдине голосування, яке ЄС однозначно визнає — вибори Президента України 25 травня.
Ван Ромпей також привітав кроки української влади на виконання домовленостей, укладених у Женеві 17 квітня. І зазначив, що, з погляду Євросоюзу, Росія навпаки, «поки що не діяла в напрямку виконання Женевських зобов’язань». «Необхідно, щоб Москва закликала озброєних проросійських сепаратистів на Сході України скласти зброю і звільнити незаконно захоплені ними приміщення», — наголосив президент ЄС, в енний раз попередивши Кремль про «далекосяжні й широкі наслідки», які загрожують РФ у разі подальших дій, спрямованих на дестабілізацію ситуації в Україні.
Києву ж пан Герман від імені Євросоюзу пообіцяв, що процедуру підписання наступної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС буде прискорено.
Учора ж до української столиці з візитом прибув міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. З Арсенієм Яценюком вони перетнулися в аеропорту «Бориспіль» і обмінялися запевненнями у, з одного боку, підтримці, а з другого — готовності до реформ. Глава німецького МЗС, зокрема, висловив думку, що Україні потрібен загальнонаціональний діалог та «круглий стіл» за участю представників різних політичних сил та громадськості. Яценюк же зауважив, що «ключ до стабілізації ситуації на сході України знаходиться не в Києві, а в Москві. Як тільки вони перестануть підтримувати сепаратистів та терористів, ситуація швидко покращиться».
Учора вранці Євросоюз оприлюднив перелік прізвищ та назв компаній, які напередодні вніс до списку фізичних та юридичних осіб, що підпадають під санкції через агресію Росії щодо України. Зокрема, відтепер в’їзд до країн ЄС заборонено одіозному прокурору Криму Наталії Поклонській, самопроголошеному «меру» Слов’янська В’ячеславу Пономарьову, екс-кандидатові в президенти від Партії регіонів Олегу Царьову, одному з лідерів «Донецької народної республіки» Ігорю Какіджанову, головам виборчкомів із проведення так званих «референдумів» на Донеччині та Луганщині Роману Лягіну та Олександрові Малихіну, очільникові горлівських сепаратистів Ігорю Безлеру, заступникові голови адміністрації президента Росії В’ячеславу Володіну. Усі активи цих осіб на території ЄС, а також усі грошові рахунки афілійованих з ними організацій та підприємств буде заморожено.
Міністри закордонних справ ЄС також створили правову основу для заморожування активів компаній у Криму та Севастополі, які були конфісковані або які отримали зиск від такої конфіскації. Такими компаніями стали «Чорноморнафтогаз» та «Феодосія», раніше конфісковані рішенням «парламенту Криму» на користь Росії.
Таким чином, загальна кількість осіб, що підлягають санкціям у зв’язку з кризою в Україні, сягнула 61 особи.
Донецькі сепаратисти образилися за невизнання з боку ЄС та США і оголосили власні «санкції» у відповідь. Як повідомляють «Новості Донбасса», згідно з рішенням «президії» самопроголошеної «Донецької народної республіки», на територію Донецької області заборонено в’їзд президенту США Бараку Обамі — до листопада поточного року включно; канцлерові Німеччини Ангелі Меркель — до вересня цього року включно; верховному представнику Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон — до вересня включно.
Прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Камерона до цього списку внесли поки що «умовно»: йому пропонують переглянути своє ставлення до нинішньої центральної влади України (згідно з лексиконом «ДНР» — «київської хунти»).
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
