Втікачі зі сходу

Бути українським патріотом під дулами автоматів сепаратистів стає все більш небезпечним для життя. Учора вночі невідомі обстріляли з вогнепальної зброї вікно дачі головного редактора опозиційного сайта «Остров», координатора Комітету патріотичних сил Донбасу Сергія Гармаша, який у цей час спілкувався там iз народним депутатом від партії «УДАР» Єгором Фірсовим. Відтак, повідомляє «Остров», Гармаш та Фірсов вирішили тимчасово перебратися до столиці. А минулого тижня з Горлівки виїхала і вдова закатованого депутата міськради Володимира Рибака з 13-річною дочкою Марією.

Таке рішення все частіше доводиться приймати й іншим українським патріотам зі сходу та півдня України, які стикаються не лише з моральним тиском, а й iз погрозами фізичної розправи. Озброєні люди з погрозами приходять до активістів додому і в Луганську, повідомив співорганізатор Луганського Євромайдану Сергій Глотов, який із родиною вимушений був виїхати до столиці.

Якщо в березні-квітні західна та центральна Україна приймала потік біженців з анексованого Криму, то наприкінці квітня і в ці дні починає приймати вже інший потічок утікачів з «гарячої точки» — з Донбасу. Більшість людей оселяються у знайомих чи родичів, одиниці приходять на Майдан. Точка координації — кримський намет. Порахувати тимчасових біженців зі сходу важко, активісти Майдану кажуть: їх уже кількасот.

Сьогодні, розповідає «УМ» член координаційної ради Євромайдану Гайде Різаєва, до Києва має прибути й одеситка Світлана. Жінка знайшла контакт iз коордрадою Євромайдану і попросила про допомогу. Світлана — мати чотирьох дітей. Її побили 2 травня в Одесі тільки за те, що тримала в руках синьо-жовтий прапорець.

«Днями очікуємо прибуття півтори тисячі переселенців із гарячих точок. Це — Луганськ, Краматорськ, Маріуполь, Донецьк, Одеса. Мінсоцполітики, куди ми звернулися, каже, що вони вичерпали усі свої резерви. Але ж люди продовжують їхати! І це — наші громадяни», — розповідає Гайде Різаєва.

Гайде — одна з активісток Кримської сотні Майдану — уже не перший місяць займається розселенням у столиці приїжджих кримчан. За цей час вона допомогла облаштуватися більш як чотирьом тисячам співвітчизників. Багато хто настільки наляканий ситуацією, що відмовляється реєструватися, давати координати, просить допомогти лише знайти дах над головою. «У нас забрали батьківщину, але ми громадяни України, тож якщо держава не може захистити своїх людей там, де вони живуть, то нехай потурбується про них хоч тут. Але за півтора місяця держава так і не виробила механізму роботи з біженцями. Зараз цим займаються переважно громадські організації та окремі ентузіасти, але й їхні можливості не безмежні. Я всіма правдами й неправдами прилаштовую їх на квартири до небайдужих киян, у заміські будинки, але ж це не вирішення питання. Влада має або забезпечити їм мир і спокій у регіонах, де вони жили, або створювати якусь програму для розселення їх в інші, спокійні, регіони», — переконана активістка.

Як варіант, Гайде запропонувала тимчасово облаштувати приїжджих у залишених маєтках колишніх можновладців — Пшонки, Захарченка, в Межигір’ї. На час здачі матеріалу вона з бійцями Самооборони ще чекала 16 год., коли спливав час оголошеного ними ультиматуму владі. «На цей момент iз боку владних структур не було жодної реакції, зате посипалися погрози. Але після Майдану я вже нічого не боюся, тільки Бога. Якщо нас не почують, ми зробимо те, що сказали. Хоч один маєток, але захопимо», — заявила вона.