Ватиканські служки із зображеннями святих Івана Павла (ліворуч) та Івана. (з сайта thedailybeast.com.)
Близько мільйона християн (і не лише католиків) з усіх куточків світу 27 квітня зібралися у Ватикані, щоб долучитися до історичної події: канонізації Папою Римським Франциском одразу двох його попередників — Івана Павла II та Івана XXIII. Церемонія зарахування цих визначних понтифіків до лику святих відбулася на площі Святого Петра. Цей день у Ватикані охрестили «неділею чотирьох пап»: двоє — на небесах, двоє — на площі. Окрім Франциска, на церемонії був присутній Бенедикт XVI, який торік добровільно зрікся понтифікату за станом здоров’я і тепер носить титул «почесного Папи».
Канонізація двох наступників святого Петра одночасно відбулася вперше в історії. Втім, останніми роками у Ватикані багато чого робиться вперше. Так, Іван Павло ІІ був першим Папою-слов’янином, а Франциск — першим представником Нового Світу на цій посаді.
Обидва святі вважаються великими понтифіками ХХ століття. Їх об’єднують наполегливі зусилля на благо миру у світі, життя, наповнене молитвою та повчаннями, в яких вони звертали увагу на роль Божого милосердя. Іван ХХІІІ, який походив з північної Італії, був главою Римо-католицької церкви у 1958—1963 роках, його називали «добрим» або «усміхненим Папою». Поляк Іван Павло ІІ, чий понтифікат тривав із 1978-го по 2005-й рік, увійшов в історію церкви як «мандрівний Папа», адже об’їхав фактично увесь світ. Саме він 2000 року беатифікував Івана ХХІІІ.
Обидва їхні понтифікати історики церкви іменують «переломними». Іван ХХІІІ скликав ІІ Ватиканський собор і відкрив Римо-католицьку церкву до діалогу з іншими християнськими конфесіями, іудеями та атеїстами. Папа Іван Павло ІІ реалізував ці постанови і ввів Церкву у третє тисячоліття, а протягом свого понтифікату був відкритий до потреб невіруючих і покинутих на всіх континентах.
Процес ухвалення рішення про можливість канонізації, як правило, тривалий і дорогий. У ранньохристиянської церкви святих часто вибирали на підставі загального визнання. Але за кілька століть Ватикан створив спеціальний відділ для ухвалення рішень про зарахування до лику святих. У випадку з Іваном Павлом ІІ, який помер 2 квітня 2005 року, беатифікація та канонізація відбулися надзвичайно швидко.
Аби не пропустити цю довгоочікувану подію, тисячі вірян провели ніч у спальниках просто на вулицях Риму, щоб уранці мати шанс якомога швидше потрапити на площу Святого Петра, коли її відкриють для публіки. Та й місць у численних готелях Вічного міста для всіх охочих просто не вистачало.
Для тих, хто потрапити на не гумову площу все ж не зміг, на прилеглих до Ватикану вулицях та навіть у віддалених кварталах встановили гігантські екрани, на яких можна було стежити за прямою трансляцією. Надзвичайну атмосферу на переповненій площі Святого Петра відзначають усі присутні віряни. По завершенні церемонії тисячі людей терпляче чекали в черзі, аби поклонитися мощам нових святих, які покояться у Базиліці святого Петра.
З’їхалися до Ватикану й більше ста іноземних делегацій, понад 20 глав держав та урядів і представників монарших родин. Чи не найбільшу групу прочан, у тому числі високопосадовці, становили земляки Івана Павла ІІ з Польщі на чолі з президентом Броніславом Коморовським, прем’єр-міністром Дональдом Туском, очільниками обох палат парламенту тощо.
Від України на церемонії був присутній в.о. міністра іноземних справ Андрій Дещиця. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк зустрівся з Папою Франциском напередодні, в суботу, і повернувся додому з огляду на неспокій у нашій державі. Аудієнція тривала близько 20 хвилин. На завершення зустрічі понтифік подарував українському гостеві ручку — «щоб підписати нею угоду про мир в Україні».
«Канонізація Івана Павла ІІ та Івана XXIII має велике значення і є хорошим знаком для України, — заявив предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук). — Новопроголошені святі випили до кінця чашу людських терпінь минулого століття. Якщо Папа Іван зупинив Карибську кризу, коли світ стояв на межі атомної війни, то Папа Іван Павло ІІ перевів людство в ІІІ тисячоліття з великою надією на те, що у світі пануватиме мир. Саме він був тією особою, яка зуміла повалити різні мури XX століття», — цитує Блаженнійшого Святослава прес-служба УГКЦ.
За його словами, обидва проголошені святими папи були борцями за мир у світі і «молитимуться до Бога, щоб Україна не терпіла нової агресії і на нашій землі більше ніколи не проливалася людська кров».
Також глава УГКЦ нагадав, що саме завдяки Папі Іванові XXIII було звільнено з сибірської неволі патріарха Йосифа Сліпого, а Іван Павло ІІ у червні 2001 року відвідав Україну.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
