Ще трошки — і в «сміття»

Невиконання й навіть уперте ігнорування Росією Женевських домовленостей щодо деескалації ситуації на південному сході України змушує США та Євросоюз, хоч би як цього не хотілося останньому, вдаватися до наступної хвилі санкцій. Незалежний від російських енергоносіїв Вашингтон у цьому напрямі діє більш рішуче. Учора вранці президент США Барак Обама, перебуваючи в рамках турне країнами Південно-Східної Азії на Філіппінах, заявив, що наступна фаза обмежень стосуватиметься банківської та оборонної сфер Росії, зокрема експорту в РФ високотехнологічної оборонної продукції.

Водночас уже й Обама визнав, що не впевнений, чи ці санкції спрацюють. До того ж вони знову не стосуватимуться безпосередньо президента Росії Володимира Путіна. «Наша мета — змінити його спосіб обчислення, показати, як його дії в Україні можуть вплинути на російську економіку», — наголосив американський очільник.

Також Обама висловив задоволення готовністю Європи тиснути на Росію разом зі США. «Ще ніколи Росія не була в такій ізоляції», — заявив президент, висловивши думку, що тиск на російську економіку — дієвіший спосіб вплинути на позицію Москви, ніж, скажімо, постачання зброї Україні.

По обіді було оголошено перелік прізвищ та компаній, що підпали під нову хвилю санкцій США. Як зазначає «Українська правда», всі наведені в ньому компанії та банки підконтрольні або наближеним особисто до Путіна Геннадію Тимченку та Аркадію і Борису Ротенбергам, або банку «Росія». Серед осіб, які значаться у списку, — представник президента РФ у так званому Кримському федеральному окрузі Олег Белавенцев, віце-прем’єр-міністри Дмитро Козак та Ігор Сечін (дуже близький до президента), директор Федеральної служби охорони РФ Євген Муров, глава делегації Держдуми в ПАРЄ Олексій Пушков тощо.

Євросоюз планував розширити список російських посадовців, які підпадуть під санкції через кризу в Україні, а також зробити перший крок у напрямі третьої, економічної фази санкцій, учора на засіданні постійних представників країн ЄС у Брюсселі після опівдня. Планувалося, що в переліку з’явиться 15 нових імен. Оприлюднити їх обіцяють у сьогоднішньому номері Офіційного журналу ЄС.

Тим часом, попри всі намагання російської влади демонструвати оптимізм, уже запроваджені санкції мають помітний вплив на економіку країни. Для стабілізації курсу рубля Центробанк РФ уже викинув на ринок десятки мільярдів доларів, проте національна валюта все одно падає. Водночас інвестори за останні місяці вивели з російської економіки понад 70 мільярдів доларів, а рейтингове агентство Standard & Poor’s понизило кредитний рейтинг Росії до рівня ВВВ — останнього, найнижчого перед так званим «сміттєвим», та ще й із негативним прогнозом.

Реакція, хоч і не з вуст Путіна, вже є: наприкінці минулого тижня голова Ради федерації Росії Валентина Матвієнко заявила, що виступає за продовження спроб розв’язати кризу в Україні шляхом діалогу, а не воєнних дій. І закликала Захід не попереджати про наступну хвилю санкцій, а «сідати за стіл переговорів і далі разом працювати для того, аби витягнути Україну з цього хаосу, з цієї надглибокої кризи».