Мирна акція на Тайвані в пам’ять про загиблих у КНР. (minghui.org.)
У той час, як Китай прагне розвивати свою економіку, ситуація у сфері прав людини відкидає його на останні позиції у відповідних рейтингах. Згідно зi звітом про права людини за 2014 правозахисної організації Freedom House, Китай належить до «невільних країн», у той час як Україна в цьому звіті вважається «частково вільною». Правозахисники відзначають, що в 2013 році Китай став більш нетерпимим до інакомислення, тут посилилася кримінальна відповідальність за висловлювання в iнтернеті, а поліція арештувала багатьох активістів, які виступали за антикорупційні реформи.
У правозахисній організації Amnesty International стверджують, що китайська влада, побоюючись протестного руху — такого як на Близькому Сході та в Північній Африці, — розв’язала кампанію гонінь на правозахисників, політичних та інтернет–активістів. Цю кампанію за жорсткістю можна порівняти лише з придушенням протестів на площі Тяньаньмень у 1989 році. «Почастішали повідомлення про утиски, залякування, незаконне затримання, а також насильницьке зникнення критиків уряду. Влада посилила контроль над районами проживання етнічних меншин, які не бажали миритися з дискримінацією, гоніннями та іншими порушеннями своїх прав», — йдеться у звіті правозахисників.
Водночас китайська влада запевняє, що ситуація з правами людини покращується, демонструючи, що наприкінці грудня минулого року були ліквідовані виправно–трудові табори. Однак після закриття трудових таборів насилля щодо ув’язнених, багато з яких є в’язнями сумління, не ослабло. Навпаки, становище переслідуваних людей стало ще безнадійнішим. Більшість із них перевели з розформованих таборів у так звані «центри навчання законам». Це такі собі неофіційні в’язниці і, на відміну від таборів, у них не діють уже ніякі закони. Навіть їхні статус і призначення не прописані в жодному нормативному документі. Ці центри, які люд називає «класами промивання мізків», компартія зберегла з часів «культурної революції». По всій країні їх кілька сотень. Колишні в’язні розповідають, що там масово застосовують фізичні та психічні тортури, за наслідки яких охоронці не несуть ніякої відповідальності й прямо говорять про це своїм жертвам. У цих класах під «навчанням» мається на увазі ідеологічне перевиховання людини, погляди якої режим компартії вважає «неправильними». Як правило, перевиховання зазнають християни, тибетці, критики режиму, прихильники духовно–оздоровчої практики Фалуньгун, правозахисники. Відомо чимало випадків, коли послідовники Фалуньгун у процесі «навчання» втрачали розум або ставали інвалідами. Утім точної статистики немає, оскільки вся інформація про це суворо засекречена.
Однак найбільш жорстокі репресії від компартії Китаю — це видалення органів у живих людей. Таким чином, вона не тільки переслідує «невгодних», а й заробляє на них гігантські суми грошей. У Китаї було виявлено понад 30 концтаборів, де у в’язнів, більшість із яких складають прихильники Фалуньгун (інша назва Фалунь Дафа), видаляють органи для операцій iз трансплантації. Їхні тіла спалюють, щоб знищити докази.
Докази злочинного кривавого бізнесу, узаконеного компартією Китаю, вперше були оприлюднені свідками та експертами в 2006 році. Згідно з результатами низки незалежних розслідувань, у Китаї систематично й у великих масштабах видаляють органи в живих людей без їхньої згоди. За даними розслідування, здійсненого колишнім держсекретарем Канади Девідом Кілгуром і адвокатом iз прав людини Девідом Мейтасом, у період iз 2000 по 2006 роки в Китаї було проведено близько 60 тисяч операцій iз пересадки органів. Їхня кількість зросла в рази після того, як у 1999 році в країні почалися репресії прихильників медитативної практики Фалуньгун.
У разі відмови людей змінити свої переконання (Фалуньгун базується на підвищенні моралі згідно з принципами чесності, доброти і терпіння та виконанні оздоровчих вправ), їх виганяли з роботи і навчальних закладів, запроторювали в концтабори, де піддавали тортурам. Влада розгорнула проти них пропаганду в широких масштабах, щоб викликати у народу ненависть до прихильників Фалуньгун і таким чином виправдати жорстокі гоніння. З початком репресій кількість ув’язнених у виправно–трудових таборах зросла до кількох мільйонів. Людей відправляли туди без суду та слідства. Саме послідовники Фалуньгун і стали найбільшим живим банком органів, який досі використовується десятками китайських центрів з трансплантації.
Репресії Фалунь Дафа почалися в Китаї після того, як кількість прихильників цієї духовної практики значно перевищила кількість членів комуністичної партії. Побоюючись за свою владу, колишній лідер КНР Цзян Цземінь розв’язав кампанію переслідування мирних людей.
Наприкінці минулого року Віктор Янукович і глава КНР Сі Цзіньпін підписали договір про дружбу і співробітництво між двома державами. Вони також домовилися не створювати ніяких сепаратистських чи терористичних організацій один проти одного. Однак подібний документ, підписаний у Росії, свідчить, що з його допомогою відбувається порушення прав уже російських громадян. Восьма Стаття «Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво», підписаного між РФ і КНР, зазначає: «Жодна з Договірних Сторін не допускає створення і діяльності на своїй території організацій і груп, що завдають збитку суверенітету, безпеці та територіальній цілісності іншої Договірної Сторони». Проте хто може стати загрозою для комуністичного режиму? Та практично кожен, хто хоч якось аналізує ситуацію в країні та світі й не боїться висловити свої думки і незгоду з владою. 8–ма стаття вже стала приводом для обмеження прав російських громадян. Зокрема, російська влада внесла в чорний список літератури книгу «Чжуань Фалунь» — основну книгу вчення Фалунь Дафа, а громадянам України та інших країн було заборонено в’їзд у РФ тільки за те, що вони займаються Фалуньгун. Крім цього, на територію Росії обмежено в’їзд для Далай–Лами, при тому що в РФ буддизм є однією з державних релігій. Там нараховується понад мільйон його сповідників.
Очевидно, що попередня влада в Києві була схильна до зближення з Пекіном не тільки в пошуках фінансової вигоди для себе, а й для запозичення у режиму КНР репресивної внутрішньої політики. Один тільки розігнаний студентський Майдан дуже нагадує події 1989 року на площі Тяньаньмень у Китаї, коли студентські протести розігнали танками. А вирощені владою «тітушки» могли б стати свого роду виконавцями (хунвейбіни в Китаї) для реалізації кривавої політики.
Західне співтовариство намагається зупинити криваві злочини в КНР. 12 листопада 2013–го Європейський парламент схвалив резолюцію з питання про насильницьке видалення органів у в’язнів сумління в Китаї. На засіданні відзначено, що злочини, які чинить режим КНР, є геноцидом і повинні бути розслідувані на міжнародному рівні. А 10 лютого Верховний суд Іспанії виписав міжнародний ордер на арешт колишнього генерального секретаря китайської компартії Цзян Цземіня, екс–прем’єра КНР Лі Пена і ще трьох колишніх високопосадовців КНР. Їх звинувачують у геноциді народу Тибету.
Яку ж позицію відносно репресивної політики КНР прийме Україна зараз, коли народ зробив вибір на користь демократії? Досвід компартії КНР, за яким Янукович їздив до Китаю, міг би стати йому в нагоді для посилення своїх позицій у владі. Проте історія отримала новий оберт, і тепер уже самі китайці кажуть про запозичення досвіду Майдану. Після перемоги українців над режимом користувачі iнтернету в КНР стали публікувати повідомлення, що народ України дав їм надію, що можна й у себе побороти диктатуру.
На початку березня, коли Держдеп пригрозив РФ замороженням активів урядовців, Китай виступив союзником Росії і підтримав Путіна в його планах щодо України. До того ж Китай висунув вимогу погасити борги США перед ним золотом у разі тиску на Путіна. Російські ЗМІ радо нагадують, що в час сирійського конфлікту Росія і Китай спільно блокували резолюції Радбезу ООН щодо вторгнення на територію країни. Прикметно, що коли Рада Федерації санкціонувала застосування Збройних сил РФ в Україні, офіційний представник МЗС Китаю Цинь Ган виступив зі спеціальною заявою з приводу ситуації. Він зазначив, що «є причини, за якими ситуація в Україні є тією, якою вона є сьогодні». Більшість китайських ЗМІ пояснюють, що саме «упереджене посередництво Заходу розділило Україну на протилежні табори і тільки погіршило ситуацію в країні». Вони не критикують відправлення російських військ до Криму, навпаки, підтримують Путіна в прагненні «захистити російськомовне населення». Захід, мовляв, має не перешкоджати цьому кроку, а «поважати унікальну роль Росії у формуванні майбутнього України». Пекін не може заперечити Росії, бо побоюється революції і в Китаї. З іншого боку, відкрите схвалення військового втручання для підтримки сепаратистів, незадоволених своїм урядом, може спричинити внутрішні проблеми з районами Тибету і Сіньцзяну.
3–5 грудня Янукович підписав угоду з Китайською Народною Республікою. Зокрема, про можливість побудови неподалік чи то Сак, чи Євпаторії величезного порту для великих кораблів. Китай бачить цей порт частиною проекту «Шовковий шлях» — нового транспортного коридору з Далекого Сходу на Захід. Журналіст пише, що тепер ці інші джерела зазначають, що біля порту побудують великий зерновий термінал, фінансуватиме будову один із найбільших банків Китаю. Для проходу океанських суден збиралися будувати 9–кілометровий канал. За словами віце–прем’єра Криму Рустама Теміргалієва, призначення порту — вивіз iз України зерна та іншої сільськогосподарської продукції до Китаю. За угодою, близько 3 мільйонів гектарів землі Криму має бути передано Китаю в оренду на 50 років для сільськогосподарських робіт. Аналітики зазначають, що такий підхід узгоджується з новою стратегію розвитку Китаю, проголошеною минулого року на з’їзді компартії КНР. Згідно з новою стратегією, Китай має вивести зі своєї території значні обсяги господарського і промислового виробництва до країн третього світу. А китайські технології не відзначаються чистотою й екологічністю. Хоча, за угодою, працювати на китайських підприємствах у Криму мають місцеві мешканці, однак їхня робоча сила є дорожчою за китайську. Отже, слід очікувати на масу нелегальних мігрантів. Нагадаємо, що співробітництво України і Китаю в галузі сільського господарства почалося в 2011 році.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
