Користь гірчинки

Якщо ви належите до числа людей, які піклуються про своє здоров’я, у вас на кухні обов’язково є оливкова олія. Чому вона корисна і чи є справді ідеальною для здоров’я людини? Всі жири поділяються на так звані насичені, тобто тверді, — масло, смалець, сало, та рідкі, або ненасичені, які називають оліями. Жири різні на смак, мають різні властивості, бо мають різну хімічну будову. Молекули жирних кислот складаються з ланцюжка атомів вуглецю з приєднаними до них атомами водню і кисню. Коли молекула жирної кислоти повністю покрита («насичена») атомами водню вздовж усього вуглецевого ланцюжка, вона називається насиченим жиром. Насичені жири зазвичай вважають «шкідливими», оскільки вони є основною причиною підвищення рівня холестерину в крові. Їх багато в «прихованому» вигляді у ковбасах та сосисках, смаженій їжі.

Коли в молекулі жирної кислоти присутня одна точка, що не насичена атомами водню, цю речовину називають мононенасиченою жирною кислотою, коли дві — ненасиченою, а якщо три — поліненасиченою. До останніх двох належать і есенціальні, тобто ті, які організм людини не синтезує, зокрема, цінні омега–3 жири. Вони повинні надійти в організм людини з їжею.

Оливкова олія є сумішшю різних жирів, серед яких переважають мононенасичені (60—85% у залежності від сорту оливок i місця вирощування; в оливках, що вирощуються в більш холодному кліматі, мононенасичених кислот більше). Інші жирні кислоти оливкової олії — це ненасичені та поліненасичені, класу омега–6 та омега–3.

Продукти, багаті на мононенасичені жирні кислоти, зазвичай залишаються рідкими при кімнатній температурі і напівтвердими при охолодженні. Крім того, мононенасичені жири роблять оливкову олію більш подібною до жирів людського тіла: вона краще засвоюється і, завдяки більшій «насиченості», не так окислюється, як поліненасичені. А це означає, що оливкова олія не стимулює утворення агресивних вільних радикалів в організмі, які руйнують клітини.

Унікальний зелений колір оливкової олії — це присутність таких пігментів, як хлорофіл, флавоноїдні поліфеноли, каротиноїди. А гірчинка, від якої ми кривимося і кажемо «несмачно», — це поліфеноли. Всі ці пігменти, або по–сучасному — фітонутрієнти, — це речовини, що мають потужні антиоксидантні властивості, тобто вони захищають клітини від бомбардування вільними радикалами — вони нейтралізують їх і клітини залишаються неушкодженими, повільніше «зношуються». Крім того, оливкова олія багата на жиророзчинні вітаміни Е та К, а вітамін Е — це також сильний антиоксидант, його ще називають «вітаміном молодості». Присутність омега–3 жирів надає оливковій олії протизапальних властивостей, оскільки вони стимулюють синтез в організмі особливих гормонів, що зменшують будь–які запальні процеси в організмі. Крім того, омега–3 жири попереджують утворення тромбів у судинах. Оливкова олія зменшує рівень «шкідливого» холестерину.

Оливкова олія корисна для всіх. А особливо рекомендована ослабленим, тим, хто уже має захворювання серця, судин, суглобів.

Правила вживання та зберігання оливкової олії

1. Найкорисніша — екстра вірджин, тобто олія, зібрана та вичавлена вручну, без використання хімічних речовин.

2. Найкраща тара — та, яка не пропускає сонячне проміння — металева або з темного скла.

3. Зберігати у темному і холодному місці.

4. Вживати з овочами різних кольорів веселки та бажано з лимонним соком або бальзамічним оцтом (овочі багаті різноманітними фітонутрієнтами, тобто антиоксидантами, що підсилює дію олії та оберігає її від окислення на повітрі) Лимонний сік із оливковою олією спричиняє легку жовчогінну дію. Саме тому дуже корисно доповнювати сніданок хоча б маленьким блюдечком салату зi свіжих овочів (зелений салат, помідори, перець тощо) з оливковою олією та лимонним соком. Це сприяє виділенню нічної густої, як лікарі кажуть, «літогенної» жовчі, тобто тієї, з якої утворюються пісок та камені у жовчному міхурі.

5. Вживати 1, максимум 1,5 столової ложки на день, тому що надмір олії може провокувати утворення вільних радикалів в організмі.

Оливкова олія — не ідеальна за своїм складом, але таких у природі й не існує. Тому можна приготувати корисну олійну суміш — змішати у пропорціях 2:1:1 оливкову та нерафіновані соняшникову та кукурудзяну, перелити їх у пляшечку з темного скла, зберігати щільно закрученими в холодильнику. І не забувати ще про дуже корисні омега–3 жири, яких багато у лляному насінні, горіхах, риб’ячому жирі та морській рибі (оселедець, скумбрія, лосось).

Оксана СКІТАЛІНСЬКА,
дієтолог