Коли картопля пахне лавандою

Український другий хліб — головне — не варто поєднувати з надмірною кількістю першого і винятково білками. Тоді улюблена картопля не залишатиме зайвих складок на талії. А якщо вам набридли просто пюре чи навіть смажена картопля, трохи поекспериментуйте на кухні.

Переважна більшість спробує новий смак, якщо приготує картоплю з лавандою. На порцію на двох потрібно 4 картоплини, по 40 г олії (бажано оливкової) і вершкового масла, дещицю сухих квітів лаванди (20 г), за смаком сіль і чорний мелений перець. Картоплю дуже ретельно миємо, бо готуватимемо нечищеною. Нарізаємо кожну на 4–6 часточок, перемішуємо з олією, сіллю, перцем. Викладаємо на деко, встелене фольгою. Запікаємо в духовці протягом 30—35 хвилин при температурі 180 градусів. На сковорідці чи у каструлі, куди складатимемо картоплю, за кілька хвилин до її готовності готуємо масляно–лавандовий соус. Масло і лаванду кладемо у посудину і ставимо на вогонь. Після того як масло розтане, тримаємо на вогні лише хвилину, щоб пахуча приправа «віддала» аромат, і знімаємо з вогню. Виймаємо картоплю з духовки, акуратно переміщаємо в масляно–лавандовий соус і перемішуємо. Такий гарнір ідеально підходить до відвареного м’яса курки, добре поєднується з салатом із пекінської капусти. Запекти в такий спосіб можна картоплю зі шматками моркви.

Зовсім простий угорський рецепт, за яким здавна закріпилася не надто оптимістична назва «Картопля для бідних». Для приготування потрібно кілограм бульб, чайна ложка солодкої паприки, морквина, ріпчаста цибулина, 2 столові ложки олії, склянка води і сіль за смаком. Спочатку треба в об’ємній сковороді чи каструлі з товстим дном на олії спасерувати до м’якості дрібно порізану цибулю. Додати порізані на шматочки середнього розміру картоплю та моркву, паприку і сіль. Залити гарячою водою. Варити на невеликому вогні до готовності. Якщо є угорська ковбаса, можна додати маленький шматочок. Або трохи підсмаженої підчеревини.

За французьким рецептом можна готувати в бульйоні цілу картоплю, що тане у роті. Смачна суть цієї страви така. Картопля відварюється у бульйоні до готовності, потім її придавлюють, щоб з’явилася тріщина, у результаті бульйоном інтенсивніше насичується картопляна м’якоть — тому вона тане в роті. Втім картоплю продовжують готувати — до утворення золотистої скоринки. За смаком ця картопля по–французьки нагадує ту, яку запікають у духовці поруч iз м’ясом, але на її приготування витрачається значно менше часу.

Отже, на кілограм невеликих або середньої величини бульб потрібно близько 0,5 л бульйону, 40 г олії (бажано оливкової), 20 г вершкового масла, розмарин, зелена цибуля, кріп. Картоплю ретельно миємо і викладаємо в один ряд у тефлонову або чавунну сковороду (між бульбами повинен залишатися простір, тому діаметр має бути не менше 25 см).  Додаємо бульйон (він повинен покривати картоплю на три чверті), гілочку розмарину (або коріандр і рожевий перець), оливкову олію і вершкове масло, солимо. Доводимо до кипіння. Зменшуємо вогонь до середнього і нещільно прикриваємо сковорідку кришкою. Варимо 15—20 хвилин до готовності картоплі (бульйон, що залишиться, повинен покривати картоплю майже наполовину). Потім треба зняти сковороду з вогню і несильно придавити кожну картоплину ложкою або дерев’яним товкачем, щоб кожна бульба трохи тріснула. Після цього повертаємо сковороду на середній вогонь і продовжуємо варити без кришки 10—15 хвилин до випаровування рідини — картопля знизу повинна трохи підсмажитися. Насамкінець обережно перевертаємо кожну бульбу і підсмажуємо з іншого боку 4–5 хвилин. Залишається зняти сковороду з вогню і ще потримати в ній картоплю 5 хвилин. Подавати гарячою, притрусивши подрібненими зеленою цибулею й кропом. Щоб не перевертати картоплю, її від початку можна готувати в духовці.

Запечені картопляники по–білоруськи можуть замінити традиційні смажені деруни. На півкіло картоплі потрібно 100 г пшеничного борошна або крохмалю, яйце, цибулина і 2 столові ложки вершкового масла. Картоплю відварити в «мундирі», почистити, протерти через сито, з’єднати з крохмалем або борошном, вершковим маслом, яйцем, присмачити сіллю і чорним меленим перцем, добре перемішати й сформувати середнього розміру (15—20 г) кульки, кубики або ромбики. Для рум’янішого вигляду можна обкачати в панірувальних сухарях. Викласти у вогнетривку форму, змащену маслом (чи олією), і запекти у розігрітій до 180—190 градусів духовці. Готові картопляники присипати зеленню і полити вершковим маслом або присмачити спасерованою цибулею і поставити ще на 5 хвилин у духовку. Можна подавати зі сметаною як гарячу закуску або замість гарніру до м’ясних і рибних страв чи овочевого салату.