Голлівудська «Троя» на українській натурі?

      Оскільки герої голлівудської кіноепопеї (бюджет якого 230 млн. доларів!) наприкінці фільму кудись утікають, американці розглядають можливість продовження зйомок на українській натурі. Таку сенсаційну новину повідомив один з інвесторів кінопроекту — колишній полтавець, а нині громадянин США Віктор Качур колишньому сільському голові Більська (Котелевський район) Івану Москаленку. Останній є ще й віце-президентом благодійного фонду «Гелон», відомого за відстоювання ідеї перетворити Більське городище в популярний багатофункціональний туристичний  і науковий центр. Тому було б  вельми добре, якби продюсери «Трої-2» таки зупинилися на українському варіанті. А для зйомок відновили заодно частину 18-метрового земляного валу з 8-метровим дерев'яним частоколом, двоповерхові дерев'яні житла й стародавню пристань. 

      Більське городище на Полтавщині — унікальна історико-археологічна пам'ятка, що, як і єгипетські піраміди, малюнки пустелі Наска, стародавній Вавилон, Стоунхендж, ідоли острова Пасхи і безліч інших об'єктів, належать не тільки конкретному народу, конкретній країні, але є надбанням усієї людської цивілізації. Деякі вчені вважають, що це древнє скіфське місто — Гелон (VII —III ст. до н.е.), описане «батьком історії» Геродотом. Скіфи ніколи і ніким не були переможені. Навіть відомий завойовник перський цар Дарій Гідасп, що прийшов з 700-тисячним військом по легендарне скіфське золото у 512 році до н.е., був осоромлений і пішов геть ні з чим. А Олександр Македонський і зовсім не ризикнув вторгатися у Скіфію.

      Більське городище — найбільше укріплене поселення не тільки в Україні, а й у Європі періоду раннього залізного віку. Територія міста площею  більше 4 тисяч гектарів була обнесена дерев'яно-земляними валами заввишки до 25 метрів загальною протяжністю понад 36 км, які до теперішнього часу досить добре збереглися. За твердженням російського академіка Рибакова, Більське городище у 6 разів більше найбільшого міста тієї ж епохи — Вавилона. Археологічні дослідження дають підстави стверджувати, що  стародавнє скіфське місто було великим торговельним і культурним центром свого часу. Його жителі вели активну торгівлю з містами античного світу, продаючи пшеницю, мед, шкури і купуючи золото та стріли. Славилося місто і своїми ремеслами. За легендою, в'їзд у Гелон охороняли два 6-метрові коня із золота...

      На жаль, доводиться констатувати, що за 100 років археологічних розкопок Більське городище, що викликає інтерес не лише вітчизняних, а й  зарубіжних дослідників (більше 10 років тут працює українсько-німецька археологічна експедиція), вивчене тільки на 2 відсотки. Тож головні відкриття, ймовірно, ще попереду. До речі, кілька років тому Американське географічне товариство одне зі своїх засідань присвятило темі Більського городища. Науковці відзначили важливість цієї пам'ятки матеріальної і духовної культури людства, пропонували варіанти освоєння цієї території. 

      Благодійний історико-культурний фонд «Гелон» пропонує створити тут музей, Інститут скіфів, лабораторію пластичної реставрації, а заповідну територію перетворити в скансен і розвинути туристичну інфраструктуру. З цією метою фонд ініціював звернення уряду України в ЮНЕСКО з проханням внести Більське городище до всесвітньої культурної спадщини, а також розробив інвестиційний проект із комплексного розвитку цієї території. А оскільки кажуть, що у світі набагато більше грошей, ніж місць, куди їх можна вкласти, то, без сумніву, Більське городище — один із тих гідних об'єктів, які уславлять вітчизняних і зарубіжних інвесторів та науковців. А сама історико-археологічна пам'ятка  незабаром  змогла б розкрити світу свій величезний  багатогранний потенціал.

Людмила КУЧЕРЕНКО.