Перетнута межа

США попереджають... і запроваджують санкції

Уперше з початку в Україні Євромайдану особисто й різко висловився з приводу подій у нашій державі президент США Барак Обама. Раніше «українським питанням» безпосередньо займалися віце–президент Сполучених Штатів Джо Байден та заступник держсекретаря Вікторія Нуланд.

Перебуваючи на саміті лідерів Північної Америки у Мексиці, Обама попередив Міністерство оборони України, що втручання військових у протистояння «неприпустиме» і «матиме наслідки». Той факт, що заяву було зроблено у відрядженні, показовий: виходить, Держдеп і адміністрація Білого дому розцінили останні події в Україні як настільки важливі, що чекати повернення Обами до Вашингтона вже не видавалося можливим, реакція мала бути негайною.

Очільник Білого дому зазначив, що уважно стежить за подіями в Україні, і наголосив, що США рішуче засуджують насильство та покладають на владу України «всю відповідальність розуміння того, що з мирними протестувальниками вони поводяться не належним чином». При цьому від демонстрантів Обама «очікує, що вони залишаться мирними».

Від втручання Збройних сил у придушення протестів застерегло офіційний Київ і міністерство оборони США. У заяві Пентагону наголошується: такий крок «матиме наслідки» для відносин двох країн в оборонній сфері.

Тим часом Вашингтон уже скасовує візи принаймні 20 чільним представникам керівництва України та іншим особам, відповідальним за порушення прав людини і репресії проти майданівців. Про це повідомив журналістам у Держдепартаменті урядовець, який просив не називати його імені, інформує «Радіо «Свобода». За словами джерела, США готові піти й на подальші кроки в тісній координації з Європейським союзом, якщо сама тільки візова заборона не припинить кровопролиття в Україні. Проте за умови покращення ситуації в Україні ці санкції можуть скасувати.

Раніше двоє сенаторів США, республіканець Джон Маккейн і демократ Кріс Мерфі, повідомли, що вже розробляють законопроект про запровадження цілеспрямованих санкцій проти українських можновладців, причетних до кривавих подій. Засудивши насильство з боку обох сторін конфлікту, сенатори наголосили, що вина за загибель людей лежить саме на владі, яка відмовилася йти на «суттєві і вчасні кроки, щоб розв’язати політичну й економічну кризу шляхом діалогу, а натомість пішла на непрозорі оборудки з фінансуванням від Росії як спосіб уникнути необхідних реформ».

Євросоюз: радикальний консенсус

На особливій відповідальності влади щодо недопущення кровопролиття і збереження людських життів наголосив і голова Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу. «Негайне припинення насиль­ства, змістовний діалог, що відповідає на демократичні сподівання людей України, — це єдиний шлях для вирішення політичної та інституційної кризи, — наголосив він після зустрічі з новопризначеним прем’єр–міністром Чеської республіки Богуславом Соботкою в Брюсселі. — Мені приємно бачити, що між країнами ЄС запанував широкий консенсус у тому, як реагувати на цю ситуацію».

Раніше Баррозу, нарешті додзвонившись до Віктора Януковича після того, як це марно намагалися зробити європейські очільники 18 лютого, висловив йому своє «потрясіння і тривогу» у зв’язку із загибеллю людей.

Глава Чеського уряду також наголосив, що Чехія дуже занепокоєна ситуацією в Україні і «налаштована на радикальний підхід щодо українського уряду».

Клюєвим і Азарову приготуватися

Тим часом Рада міністрів Євросоюзу вчора знову зібралася на надзвичайне засідання — цього разу вже з метою безпосередньо розглянути питання санкцій. За словами міністра закордонних справ Італії Емми Боніно, вони можуть включати адресні заходи проти високопосадовців, зокрема замороження фінансових активів, візові обмеження, а також ембарго на постачання зброї в Україну. При цьому глава італійського МЗС наголосила: «Ми маємо діяти рішуче, але крок за кроком. Я думаю, що українська криза триватиме довго. Але саме влада України несе головну відповідальність за ситуацію». І додала: «Ми готові прийняти поранених».

Сподівання на те, що міністри закордонних справ ЄС ухвалять рішення «про послідовні санкції» висловив прем’єр–міністр Франції Жан–Марк Ейро. А глава французького МЗС Лоран Фабіус в інтерв’ю одному з телеканалів заявив, що мета ЄС — «підштовхнути українську владу до дострокових виборів, бо іншого рішення немає».

Запровадження адресних санкцій проти окремих українських посадовців підтримала й Австрія, де мають бізнес чимало високопоставлених «регіоналів» (брати Клюєви, син Миколи Азарова тощо). «Європа не повинна залишатися осторонь, коли на її власному задньому дворі стріляють в людей. Насильство не повинне залишатися безкарним», — заявив міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц.

А міністерство фінансів країни запропонувало заморозити австрійські банківські рахунки українських олігархів, які підтримують насильство.

«Президент Віктор Янукович не повинен сумніватися: світ стежить за його діями, і винні в насильстві в Україні відповідатимуть за це». Із такою заявою виступив прем’єр–міністр Великої Британії Девід Камерон, пообіцявши, що «в цей критичний для майбутнього України момент» Лондон разом із міжнародними партнерами робитиме все можливе, аби повернути нашу державу на шлях до стабільності, демократії й розквіту.

Литва і Польща оплакують жертви, Росія — лає «екстремістів»

Тим часом у різних країнах Європи відбуваються акції на підтримку України та вшанування пам’яті загиблих. У Вільнюсі біля Сейму сотні людей палили «Вогнища солідарності з Україною» і молилися за нас. Схожа акція відбулася також у Каунасі.

У столиці Польщі Варшаві до посольства України несли квіти і свічки.

І тільки в Кремлі на події в «Малороссії» дивляться під власним кутом зору. Президент Путін під час розмови з канцлером Німеччини Ангелою Меркель «наголосив на важливості відмови західних країн від звинувачень на адресу державної влади в Україні, а також на важливості жорсткого засудження опозиційних сил, які є винними в організації протиправних екстремістських і терористичних дій», — повідомляє прес–служба російського лідера.

А МЗС РФ вустами свого речника Олександра Лукашевича вкотре назвало події в Україні «відвертою спробою державного перевороту і силового захоплення влади» бойовиками, які застосовують вогнепальну зброю.