Свій гнів протестувальники вимістили на апаратурі. (автора.)
Удень по всіх церквах били у дзвони за загиблими, оголосили загальну мобілізацію, а ввечері тисячі розгніваних людей пішли громити силовиків. Спочатку кілька сотень молодих людей прийшли під ОДА, яку буквально кілька днів тому звільнили. Виламали двері, кинули всередину світло–шумову гранату. Хтось почав кидати каміння у вікна, але зрештою молодики прислухались до закликів нічого не нищити.
Після дев’ятої вечора кілька тисяч активістів оточили обласну міліцію. Хлопці у масках та з кийками у руках почали бити вікна та камери відеоспостереження під скандування «Банду геть!». Міцні величезні двері головного входу управління міліції вибити не вдалося, тому протестувальники зайшли з іншого боку. Увірвавшись, почали трощити все: на вулицю летіла документація і техніка, хлопці виносили меблі. Паперову документацію, яку вдалося знайти, спалили перед приміщенням разом із портретами Януковича. Останніх було не так багато.
Площа перед будинком міліції не змогла вмістити усіх невдоволених, люди заповнили сусідні вулички. Слід зазначити, що попри нищівні погроми в будинку обласного управління міліції, молодики загалом поводились досить виховано. У бік Львівського університету ім. Франка, розташованого поруч, не полетіло жодного каменя. Хлопці також допомогли вилізти з вікна дівчині–фотографу і чемно попросили журналістку зійти з перевернутої шафи, яку хотіли знищити.
Опору активістам ніхто не чинив, у приміщенні було кілька правоохоронців і очільник міліції Львівщини генерал–лейтенант Олександр Рудяк. Міліціянтів вивели з приміщення через «коридор ганьби», а Олександр Рудяк залишився. Очільник правоохоронців та керівник «Правого сектору» Олег Пелех пішли на переговори. Після повідомили про рішення: зброю, яка була в управлінні, охоронятимуть 50 чоловіків з «Правого сектору» і ще 10 міліціянтів. Також генерал Рудяк повідомив, що він дав наказ силовикам не їхати в Київ і залишатись на місцях.
Останнє було вкрай актуальне, бо у двох заблокованих раніше військових частинах на вулицях Стрийській та Рубчака силовики почали штурмом прориватися. Розгорілася сутичка з використанням світло–шумових гранат та навіть БТРу. В результаті військову частину на Стрийській підпалили. Кількох хлопців із внутрішніх військ батьки забрали додому, решта разом iз протестувальниками спостерігали за роботою пожежників.
Розгромили протестувальники й обласну прокуратуру: вибили двері, зняли герб прокуратури, спалили документи, та й саме приміщення довго горіло. Та ж доля чекала і СБУ та райвідділки, де «коктейлями Молотова» палили не лише приміщення, а й автівки міліціянтів та «есбеушників». Спротиву ніхто не чинив. Дійшла черга і до податкової. Проте керівництво просило не вчиняти погрому і опору не чинило, тож податкова залишилась цілою.
Уже зранку мер Львова Андрій Садовий повідомив, що громадський порядок охоронятимуть новостворені загони добровольців. Владу в краї взяла на себе Народна Рада. Зранку під стінами будівлі обласного управління МВС «виросли» барикади і стало відомо, що з райвідділків міліції зникла зброя, проте скільки саме і яка, наразі не відомо.
Понад тисяча людей у Сумах підтримала київський Майдан. Першими народний гнів відчув офіс обласної організації Партії регіонів. Двері зачиненого зсередини приміщення піддавалися важко і лише стугоніли від ударів ніг. Тож люди спочатку позривали офісні таблички. Далі в хід пішла важка урна. За лічені секунди на місці дверей лишився отвір, у який увійшла група сумських протестантів. Люди на вулиці підтримували їх вигуками і скандували: «Ганьба «регіоналам».
Через кілька хвилин молоді люди повернулися з прапором Партії регіонів, прапором України та... розкладною драбиною. За мить усі зрозуміли, навіщо остання — її приставили до стіни, аби зняти партійні прапори над дверима. Та спочатку порвали стяг, винесений з офісу, і підпалили його за допомогою кількох запальничок.
Чоловіка, який заліз на драбину і скинув прапори «регіоналів», вітали оплесками. Ще гучніші оплески залунали, коли на місце знятого протестант повісив державний прапор України. Колона, що сформувалася на мітингу в центрі міста, рушила далі — до приміщення обласної міліції. На дорозі стояв автобус із «беркутівцями», який швидко поїхав геть. Керівники місцевих осередків партії «УДАР» сказали «УМ», що контролювати людей практично неможливо, у них просто урвався терпець.
Наступними пунктами маршруту мітингарів стали прокуратура області та міський відділ міліції. Якщо біля прокуратури все обійшлося мирно, то ворота до міськвідділу протестанти знесли. Вони кликали керівників на перемовини, вимагаючи одного — служити народу, а не його ворогам. Певний час до людей ніхто не виходив, потім з’явилися екіпіровані міліціянти і відтіснили протестувальникiв за територію. У відповідь полетіло каміння. Міліція відповіла пострілами з помпових рушниць. На момент здачі номера протистояння тривало.
Станом на ранок середи 19 лютого будівлі всіх правоохоронних структур та підпорядкованих Януковичу органів виконавчої влади в Івано–Франківську перебували під повним контролем протестувальників. Першим «здався» місцевий «білий дім», який молоді люди в масках 18 лютого під вечір захопили практично без опору охорони за лічені хвилини. Так само швидко вони оволоділи Будинком правосуддя, де розмістилися обласні прокуратура та суд. Дещо довше протрималися співробітники Управління МВС, котрі разом із начальником, генерал–майором Василем Феликом забарикадувалися всередині приміщення, що одразу опинилося в облозі понад тисячі обурених кровопролиттям у Києві іванофранківців. Зрештою, очільник прикарпатської міліції вийшов до народу із заявою про готовність піти у відставку «заради стабільності в державі».
Затятіше, аж до півночі, оборонялися зачинені в сусідньому приміщенні співробітники Управління СБУ, проте їх таки викурили звідти за допомогою димових шашок та «коктейлів Молотова», від чого старовинна будівля зазнала серйозних пошкоджень. Спецпризначенці тікали через потаємні ходи. Після їхнього зникнення почалася «зачистка» архівів спецслужби у пошуках, як висловився один із активістів, компромату на учасників боротьби з бандитською владою. Цієї ж ночі із заявою про те, що не віддаватиме й не виконуватиме злочинних наказів, виступило командування дислокованої в обласному центрі військової частини №1241 внутрішніх військ МВС України. Протестувальники захопили в СБУ і склад зброї. До рук активістів потрапило 268 табельних пістолетів, дві гвинтівки, три ручних кулемети, 92 гранати, 15 тисяч патронів.
У середу зранку працівники міліції після мирних перемовин із протестувальниками повернулися на свої робочі місця в раніше захоплену будівлю Управління МВС. Упродовж вчорашнього дня в Івано–Франківську тривали мітинги та відбулася багатотисячна хода студентів місцевих вишів, котрі оголосили безстроковий страйк.
Ніч iз вівторка на середу була в Тернополі справді революційною. Збурений натовп пішов на штурм приміщень облдержадміністрації, обласної та міської прокуратур, СБУ, міськрайсуду, державтоінспекції. Як наслідок — вибиті двері й вікна, потрощені меблі й техніка, купи спалених документів просто на вулиці перед будівлями. Чи не найбільше постраждало приміщення міського управління міліції, де вирувала пожежа, а навколо вчора вранці можна було побачити й перекинуті чи побиті міліцейські авто.
За свідченням очевидців, особливого спротиву штурмовикам не було, тому обійшлося без жертв. Однак сам штурм не можна назвати спланованим та організованим. Хто саме повів людей на штурм, наразі невідомо, відповідальність за це не взяла на себе жодна місцева структура. Натомість активно ширяться чутки, що це були фанати «Ультрас» — заїжджі та місцеві. На прес–конференції, яка відбулася вчора в Тернопільському прес–клубі, представники як місцевої влади, так і «Народної самооборони» та «Правого сектору» висловили розуміння обставин, які спонукали людей до таких дій, але однозначно заявили, що не підтримують руйнування, підпали і погроми. Для того щоб уникнути подібного й повністю контролювати ситуацію, загони добровольців патрулюватимуть вулиці обласного центру, а також охоронятимуть в’їзди до нього.
На Тернопільщині триває загальна мобілізація чоловіків до Києва. Вчора задля безпеки в обласному центрі тимчасово припинили роботу центральні ринок та універмаг. Коли верстався номер, стало відомо, що тернопільський «беркут» перейшов на бік народу.
У Хмельницькому під будівлею СБУ активістів, які вимагали зустрічі з керівником відомства, учора зранку зустріли постріли. Команду відкрити вогонь бійці спецпідрозділу «Альфа» отримали від свого безпосереднього начальника. В результаті, троє мітингувальників були доправлені у лікарню з вогнепальними пораненнями. Одна з жінок, якій куля потрапила в голову, перебуває в реанімації у важкому стані.
Хмельничани стверджують, що бачили, як близько третьої ночі на середу на територію СБУ заїхав автомобіль, після чого у дворі відомства цілу ніч палили папери, які виносили мішками.
На вимогу мітингувальників, голова Хмельницької обласної ради Микола Дерикот заявив про підтримку народу і вийшов з Партії регіонів.
У Рівному близько 2 тисяч протестувальників побили вікна і захопили базу спецпідрозділу «Беркут», змусивши близько 50 його бійців вийти з будівлі через живий «коридор ганьби». Начальник УМВС Рівненської області Дмитро Лазарєв запевнив мітингарів, що рівненська міліція не буде вживати ніяких заходів проти людей, якщо вони не будуть знищувати майно бази.
Домовленість була досягнута, однак частина бійців «Правого сектору» захистили себе, вдягнувши шоломи та бронежилети спецпризначенців. Решту захопленого обмундирування, за заявами активістів, буде передано до Києва на Майдан. Протестувальники перекрили барикадами центр Рівного, пропускаючи тільки автомобілі швидкої допомоги й ЗМІ.
Минулої ночі у Луцьку близько 100 осіб підпалили офіс Партії регіонів та розгромили офіс Комуністичної партії України. Невідомі вибили ворота, які ведуть у двір, де розташований офіс ПР, потім порозбивали вікна в будівлі та кинули всередину «коктейлі Молотова». Охоронцю вдалося сховатися. Потому по даху через вікно потрапили до офісу КПУ, розташованого на другому поверсі. З офісу КПУ винесли один з червоних прапорів, коробки та папери, які потім спалили.
Вранці мітингувальники практично без опору захопили облдержадміністрацію та облраду, після чого пішли на штурм обласного управління МВС. Начальник Луцького міськвідділу УМВС Василь Марчишак заявив, що «міліція не хоче конфлікту і переходить на бік народу». А голову Волинської ОДА Олександра Башкаленка активісти прикували наручниками на сцені Луцького євромайдану і вимагали написати заяву на звільнення.
Ужгородці вранці практично без бою захопили Закарпатську ОДА, виламавши двері й прорвавшись повз «барикади». Перше, що зробили штурмовики в будівлі, — зняли зі стін і передали в обласний художній музей ім. Бокшая та обласний краєзнавчий музей 28 полотен закарпатських художників.
Водночас, було помічено, як у внутрішньому дворику СБУ невідомі палили документи.
Голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв написав заяву на звільнення з посади. Натомість Папієв взяв розписку за підписами активістів про те, що вони гарантують недопущення насильства в області та не перешкоджатимуть роботі установ і організацій, які забезпечують життєдіяльність краю.
Нападу невідомих зазнали офіси опозиційних партій. У Харкові вночі пожежа охопила будівлю місцевого осередку ВО «Свобода», а в Кривому Розі вогонь пошкодив приміщення міського відділення партії «Удар». В обох випадках активісти підозрюють підпали.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
