Романтичні вечері як орбіти кохання

Зупиніться, щоб обдарувати любов’ю…

«Уперше я закохалася в сім років — у хлопцяі з сусіднього під’їзду. Досі пам’ятаю, що його звали Ігор Воїнов. Йому було 15 років, він був старшим братом мого товариша з нашого подвір’я в Донецьку. Здавався мені дуже гарним. Я часто сиділа у дворі до пізнього вечора, щоб побачити, як він визирає з вікна й розмовляє зі своїми друзями. Він курив і пив пиво, батьки не пускали його на вулицю, і мені здавалося, що він дуже загадковий і, звісно, недосяжний. Одного разу він пройшов повз мене, дав потиличник і сказав: «Чого це ти весь час сидиш тут? Стежиш за мною?!» — ще й кулак показав. Це було для мене таким щастям, що я відразу вирішила: нарешті він закохався в мене…» — так згадує про своє перше кохання Ірен Роздобудько —володарка нагороди «Золотий письменник України», авторка понад двадцяти романів.

Любов для письменниці — це те, для чого людина приходить у цей світ. Про це свідчить уся її творчість, тісно переплетена з особистим. Обговорюючи з читачами свої найновіші романи, вона зізналася, що зовсім не розуміє людей, які у своєму житті вважають щось більшим за любов. «Коли я дивлюся на жінку, яка бігає, мотається, не бачить ні себе, ні інших через банальну суєту, не вміє зупинитися, щоб обдарувати любов’ю тих, для кого вона цією любов’ю сповнена, я хочу її запитати: «Як ти можеш так жити?!».

На запитання про особисте письменниця без вагання відповідає: «Я мрію! Творю! Я — закохана!». Чи відзначатиме Ірен Роздобудько День закоханих і чи порадує чимось особливим свою сильну половину, Ігоря Жука — відомого українського барда, поета–пісняра, театрального і кінодраматурга? Для проявів почуття спеціально цього дня чекати не варто, вважає авторка численних романів. «Про те, що любите, потрібно говорити постійно. Не бійтеся сказати людині про любов — це сповнить і вас любов’ю. Зайвого разу казати про це не буває, — каже пані Ірена. — Щодо Дня закоханих, то я вважаю, що це нова добра традиція, яка дає молодим людям можливість висловити свої почуття. Цей день неначе спонукає до вільнішого висловлення думок — хоча б із допомогою тих же сердечок, листівок, пісень, віршів».

Письменниця Ірен Роздобудько робить усі вечері романтичними, готує їх з любов’ю. Трохи не щоденна родзинка її страв — у кумедному оформленні: намалювати сердечко на салаті чи смайлик — на шматочку м’яса. Здається, дрібниці, а рідній людині приємно бачити таке старання і розуміти, що то — не просто так…

Про щасливого Гуінплена й освідчення посередництвом червоних ягід

Для підготовки романтичної вечері Ірен Роздобудько пропонує вмикати фантазію «на повну!». Замість гарніру письменниця радить приготувати простенький, але дуже смачний салат «Моя синьоока» із синьої капусти (200 г), 2 варених яєць, 100 г консервованої кукурудзи. Усе це треба заправити легким оливковим майонезом.

До легкого салатика — відбивні «Посмішка Гуінплена». На такий кулінарний витвір надихнув письменницю, напевне, роман Віктора Гюго «Людина, яка сміється» і його головний герой Гуінплен. Загалом роман, якщо не пам’ятаєте, — про лорда від народження, дуже багатого спадкоємця, якого в дитинстві викрали і скалічили йому обличчя так, що складалося враження, нiби він постійно сміється. Втім фінал твору про Гуінплена, який працював скоморохом для збагачення своїх викрадачів, — щасливий: кохання все перемагає. «А що, ви не знали, що любов — всеперемагаюча?» — здивовано перепитує письменниця і диктує рецепт.

Потрібно мати по півкілограма вирізки свинини і почищеної картоплі, 2 яйця, цибулину, 2 столові ложки борошна, 200 г сметани, спеції і олію для смаження. Свинину помийте, поріжте на тонкі пласти (не товстіше сантиметра) і відбийте кухонним молоточком (добре відбивати, накривши м’ясо кухонною плівкою), посоліть і поперчіть. А тепер готуємо «шубу» для відбивних: тремо картоплю на крупній тертці, зливаємо з неї сік, ріжемо на найдрібніші кубики цибулину, додаємо яйця, борошно, дві столові ложки сметани і спеції, які вам подобаються (це може бути майоран, мускатний горіх, червоний чи чорний перець, кмин, коріандр або суміш цих спецій). На пательню наливаємо олію, а як вона закипить — змочуємо шматочки м’яса в «шубі» і обсмажуємо відбивні з обох боків до золотистого кольо­ру (м’ясо має тонути в олії). А далі відбивні викладаємо на паперову серветку, щоб стекла олія, і розмальовуємо соусами: кетчупом робимо губи, очі, брови; майонезом — зуби, очі; пір’ям зеленої цибулі можна викласти вуса.

Коли подаватимете ці оригінальні відбивні, кажіть коханій людині, щоб частіше посміхалася попри все, бо ви її любите, а отже, все буде добре, адже любов — всепереможна.

На десерт у письменниці буде пиріг «Нічний крик Зеленого Папуги». Чому папуги — напевне, з тієї причини, що випічку має прикрашати свіжа м’ята, а нічний — бо це таємниця. Цей пиріг простий у приготуванні і дуже смачний. Отож для його приготування потрібно: 5 яєць, 200 г борошна, 20 г вершкового масла, 300 г вершків, 150 г цукру, 100 мл лікеру (найкраще — кавового, але можна й ягідного), пакетик розпушувача, сухарі для присипки, 100 г свіжих ягід (найкраще — малина) і 5 г листочків свіжої м’яти (можна придбати в супермаркеті і малину, і м’яту, але якщо нема такої можливості — поріжте пластами зелене яблуко чи ківі, а ягоди замініть мармеладом чи сухофруктами — буде по–іншому, але однак смачно).

Спочатку збийте яйця з 50 г цукру до пишної маси, акуратно, щоб не утворити грудочок, введіть до них борошно, перемішане заздалегідь із розпушувачем. Також збийте (без фанатизму). Вилийте тісто на змащену маслом і присипану сухарями форму і випікайте приблизно півгодини при 180 градусах, не відкриваючи зайвий раз духовки, щоб тісто не «впало». Далі бісквіт охолодіть, розріжте його на два коржі й кожен просочіть лікером. Збийте вершки з рештою цукру і дрібкою ваніліну, викладіть на коржі і прикрасьте ягодами і листочками м’яти. Все просто!

Ще не полінуйтеся приготувати журавлиновий мус «Освідчення». У цьому десерті все: і фонтан вітамінів, і неймовірний незнайомий смак, і червоний колір кохання, і магія краси. Промийте і просушіть 300 г журавлини (якщо хочете, використайте для цього вишню чи навіть калину — також не пошкодуєте). Відтисніть з ягід сік і відправте його поки що в холодильник. А до жому додайте 2, 5 склянки води і варіть його п’ять хвилин на помірному вогні. Відцідіть, додайте склянку цукру і знову закип’ятіть. А далі всипайте тоненькою цівкою манну крупу (100 г) і варіть, постійно помішуючи масу, приблизно 10 хвилин на повільному вогні. Як трохи охолоне, влийте сік, який чекав свого часу в холодильнику, додайте 2 столові ложки меду і збийте мус. Він матиме приємний рожевий колір, загадкову терпкість і легкий смак. Розлийте по креманках.

Романтична вечеря готова! Залишається сказати «Люблю!» і «Смачного!».