Конституційне бродіння

У пошуках потрібних голосів

Як уже повідомляла «УМ», із відкриттям нової сесії Верховна Рада опікується передусім питанням внесення змін до Конституції. Повернутись до формату розподілу влади, як це було зроблено наприкінці 2004 року, і запровадити парламентсько–президентську республіку можна в кілька способів. Найпростіший: ухвалити постанову ВР про нелегітимність рішень Конституційного Суду, якими у 2010–му було скасовано політреформу. Довший шлях: напрацьовувати нові проекти Основного закону. Різниця між варіантами суттєва: постанова ВР, за регламентом, потребує для ухвалення 226 голосів, зміни ж до Конституції, прийняті законодавчо, — 300.

«Якщо в опозиції немає ані 300 голосів, ані 226, вихід один — домовлятися. Говорити треба з Фірташем, Ахметовим тощо. Переговори йдуть, але це — стрибкоподібний процес, тобто зараз нібито нічого нема, сама лише вода, аж раптом — гульк, і пар пішов. Революція розвивається згідно з теорією хаосу. Тому тут не може бути простої екстраполяції: якщо сьогодні не домовилися, то, мовляв, і завтра не домовимося. Навпаки — завтра може бути все, що завгодно» — описав «УМ» пошук компромісу Олександр Чорноволенко з фракції «Батьківщини».

Те, що в опозиції немає голосів, ще півбіди. «Я звертаюсь і до депутатів Верховної Ради, і до тих людей, котрі стоять на вулиці, і до тих, які зараз йдуть сюди», — емоційно заявляв учора спікер–«регіонал» Володимир Рибак. Суть його звернення полягала в тому, що «опозиція дурить народ», бо жодного «конституційного» законопроекту в Раді зареєстровано не було.

«Як це не було? — обурювався в кулуарах Геннадій Москаль із «Батьківщини». — Ось вони, дивіться, — показував він папку з паперами. — Бачите? Роздали кожному члену фракції... Напрацювання у нас є, але швидко це не робиться. А Рибак обманює!»

Обманює, та не зовсім, з’ясувала «Україна молода». Зареєстрованих законопроектів дійсно нема, лише написані. Спікер парламенту це, безумовно, знає.

Як знає і про те, що опозиція боїться фальстарту. «Будь–яка реєстрація законопроекту передбачає домовленості відносно того, що закон буде проголосовано. Бо зміни до Конституції вносяться лише раз протягом однієї сесії. Тому якщо ми зараз щось провалимо, повернемося до цього питання лише у вересні», — пояснив Чорноволенко.

У підсумку вчора зупинилися на такому варіанті: розійтися по фракціях і вже «за кілька днів», як сказав Рибак, підготувати проект змін до Конституції. Пропозиція більшості створити «спеціальну тимчасову комісію» підтримки не знайшла — опозиція не дала своїх людей до складу такої комісії, констатував спікер. А по тому оголосив: «Рада розходиться працювати над Основним законом і збереться на позачергову сесію відразу, як тільки буде готовий відповідний документ. Доти пленарні засідання не проводитимуть».

Приміряти крісло Прем’єра

Отже, після кривавого січня настав обнадійливий лютий. Але відлига, яка почалася після жорстоких морозів, загрожує розтопити барикади Майдану, адже зроблені вони головним чином зі снігу, запакованого в будівельні мішки. Поки що Майдан чекає вістей iз парламенту, не вдаючись до жодних дій. Четвергова хода маніфестантів до урядового кварталу була мирною — жодна зі сторін не намагалася застосувати силу. Але що буде, коли процес ухвалення Конституції розтягнеться до вересня, як це пророкує голова фракції ПР Олександр Єфремов?

Тим часом не слід забувати й про те, що «в’язні Банкової» та «в’язні Грушевського» — досі в статусі обвинувачених. І нові кримінальні справи з’являються щодня (тепер «креативить» ще й СБУ, збираючи досьє на Юрія Луценка — на предмет висунення йому обвинувачень у замаху на державний лад). Про ув’язнених iз трибуни ВР учора нагадала «УДАРівка» Ірина Геращенко. А «УМ» поспілкувалася з її колегою Валентином Наливайченком, який зазначив, що затриманим потрібна не амністія, а реабілітація, і що ніхто й не думав відмовлятися від спроб знову просунути законопроект Юрія Дерев’янка, хоч як би керівництво ВР «не робило вигляд, що такого проекту не існує».

Обговорюваною в Раді була ще одна тема: інтерв’ю лідера «Батьківщини» Арсенія Яценюка «Німецькій хвилі», в якому він пообіцяв погодитися на посаду Прем’єра — у разі, якщо всі урядові посади відійдуть опозиції. В середовищі останньої ставлення до такої ідеї є цілком позитивним, переконували «УМ» і Наливайченко, і Чорноволенко.

«На переговорах щодо Кабміну була ще одна вимога — дуже швидке запровадження конституційної реформи. Чи утопічно це — і реформа, і уряд, складений з опозиції? Все залежатиме від того, як розвиватимуться події в економіці», — констатував Олександр Чорноволенко.