Він сказав «Проскочимо»...

Був звичайний день...

«Маршрутка» йшла за давно відкатаним маршрутом із Ганнівки–Вирівської — через Білани, Вири, Білопілля — до Сум. У такий час завжди закінчуються заняття у місцевій дев’ятирічці, тож пасажири є. Також частина вчителів приїздить до Біланів із Вирів, Коршачини, Білопілля, а по обіді повертається додому. Таких у автобус сіло семеро.

«Двоє школярів їхали на позашкільні заняття, — розповів «УМ» завідуючий Білопільським районним відділом освіти Іван Оксененко. — Один — на спортивну секцію до Вирів. Ще один — на заняття до Сум, до футбольного клубу. Такий був фанат футболу, хороший хлопчик... Їхав цим рейсом і колишній директор школи — у своїх справах до Сум...». Всього у дорогу вирушили вісімнадцять пасажирів.

На переїзді, як кажуть очевидці, була включена світлозвукова сигналізація — наближався потяг. Проте 27–річний водій вирішив устигнути поперед нього. З машин, що стояли в очікуванні, йому сигналили. Пасажири кричали, що їде потяг, — згадують ті, хто вижив. Але він нібито сказав: «Проскочимо, встигнемо». І не проскочив. Потяг вагою 350 тонн, що рухався зі швидкістю 84 км на годину, не міг загальмувати швидко. «Маршрутка» розірвалася навпіл. «Передню частину машини віднесло метрів на 70 від переїзду, — описує побачене співробітник управління ДСНС у Сумській області Олександр Агеєв. — Основну частину, з людьми, протягнуло метрів на 250...»

Машиніст потяга, що врешті зупинився, вийшов із закривавленим обличчям — і його, і помічника порізало уламками від розбитого лобового скла. Машиніст гальмував щосили, був страшенний скрегіт, іскри сипалися фонтаном, кажуть очевидці. Машиніст повторював у стресі тільки одне: «Мені три місяці до пенсії...» А Богдан, водій «маршрутки», бігав по снігу босий і шокований.

«На це не можна було дивитися»

Аліна Пономарьова опинилася на переїзді через п’ятнадцять хвилин після аварії — під’їхали з Улянівки, прямуючи до Вирів. У цей час уже прибігли люди з села, почали витягувати поранених. «На це просто не можна було дивитися. Шматки тіл, розірвані тіла... — й досі не може оговтатися Аліна. — Там була дівчина з Вирів, вона два з половиною місяця, як вийшла заміж. Лежала на землі, вся закривавлена. Її чоловік під’їхав, узяв на руки, думав, вона ще жива. А йому кажуть: уже ні... Це такий траур... Одне добре — принаймні в поїзді ніхто не постраждав. А якби він перевернувся...»

Більш стримана в описах голова Вирівської сільради Світлана Шкурат. «Я особисто в той момент була в нашій амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Туди прибули керівники з Білопілля, поспілкувалися з колективом. Тільки поїхали, як нам повідомляють: потрібна допомога. Медики вхопили все, що треба, сіли на транспорт, що був, і поїхали на місце аварії. Я під’їхала за ними...» Вже потім з’ясувалося, що в «маршрутці» на зміну до амбулаторії їхала фельдшер із Ганнівки–Вирівської. Не доїхала. Загалом із сільради, до якої входять три населені пункти, в автобусі було дев’ятеро людей.

Василь Гладенко, батько юного футболіста Андрія, про аварію відразу не почув. Прибіг на переїзд після того, як йому зателефонував старший син із Сум. Той уже дізнався про трагедію зі ЗМІ і відразу запідозрив найстрашніше. Воно підтвердилося...

Людський фактор

На місці загинуло одинадцятеро людей. Ще одна людина померла дорогою до лікарні. Шестеро перебувають на лікуванні. Що ж спричинило трагедію? Може, лунає запитання, світлозвукового застереження недостатньо і на переїзді мав би бути шлагбаум? Висували версію, що водій не був готовий до появи потяга, бо той ішов не за графіком. Але й залізничники, і прокуратура, яка займається розслідуванням справи, цього не підтверджують. «Водій посилався на те, що відволікся — поглянув на комбайн, який стояв на переїзді з іншого боку, — розповідає працівник прес–служби прокуратури області Марина Фільченко. — Потім почав казати, що його засліпило сонце... Буде проведено низку експертиз, відтворено ситуацію аварії. Того дня справді було сонце, але чи могло воно так засліпити? З’ясовуватимуть, чи водій, який фактично єдиний не по­страждав у аварії, вилетів з автобуса через удар, чи сам вискочив із машини, побачивши неминучість зіткнення... Водій каже, що на цьому маршруті пропрацював лише два дні, але слід перевірити документи...»

Обстеження показали: водій був тверезий і загалом адекватний, повідомив на брифінгу голова обласної адміністрації Ігор Яговдик. Усі необхідні категорії він мав. Автомобіль був справний. Дорога — без обледеніння. Зараз перевіряють паспортизацію маршруту. Вже встановлено, що трудовий договір між водієм і перевізником не було укладено. Підсумовуючі ці моменти, Ігор Яговдик каже, що спрацював ще один фактор — людський. Проте своє слово щодо цього ще скажуть слідчі.

Жалоба

Учорашній день став на Сумщині днем жалоби. У Біланівській школі не навчалися. Уроки там відновлять лише в четвер. «Загалом у школі працювало дванадцять учителів, — каже Іван Оксененко. — Чотирьох не стало, троє — в лікарні. Ми знайдемо педагогів, які продовжать навчання, та сьогодні йдеться не про це. Думаємо про похорон, про те, як допомогти родинам загиблих...»

В обласній клінічній лікарні перебувають нині п’ятеро жінок, розповідає начальник обласного управління охорони здоров’я Петро Павлюк. Підліток — в обласній дитячій лікарні. Його стан і стан ще однієї жінки — середньої тяжкості, в інших стан важкий. Одну жінку прооперували, бо в неї була внутрішня кровотеча. Але постраждалі при свідомості, й лікарі радять сподіватися на краще.

Урядова комісія зауважила злагоджену роботу всіх служб області в ліквідації наслідків аварії. Вирішують питання про надання допомоги постраждалим і сім’ям загиблих.

... Велика жалоба і в родині Богдана Лопатки, водія, дружина якого сидить із немовлям і не уявляє, як таке могло трапитися з її чоловіком...