Яким би не було ставлення вітчизняних уболівальників до ідеї об’єднання російського та українського чемпіонатів, слід визнати, що тестовий літній турнір за участю «Динамо», «Шахтаря», «Спартака» та «Зеніта» видався цікавим й інтригуючим.
Після того як у 2002 році київське «Динамо» вп’яте здобуло перемогу на Кубку Співдружності, впродовж наступного десятиліття українським футболістам не вдавалося тріумфувати на цьому турнірі. Більше того, лише минулого року наші співвітчизники, об’єднані під егідою молодіжної збірної, вперше за багато років змогли пробитися до фіналу КС.
Дебютне хвилювання Євгена Ривкіна, під орудою якого українська збірна з футзалу нині виступає на чемпіонаті Європи в Бельгії, не могло не позначитися на його підопічних. При тому, що склад «синьо–жовтих», за рідкiсним винятком, практично не зазнав змін порівняно з попереднім континентальним форумом, дії українських футзалістів на груповому етапі ЧЄ–2014 носили скутий та боязкий характер.
У ніч на понеділок за київським часом відбувся Супербоул — фінальна гра сезону в професійному американському футболі, що є головною спортивною подією року в США. Телевізійна аудиторія цього матчу становить понад 100 млн. осіб — за грою справді стежить уся країна.
Зібравши у своєму складі найсильніших тенісистів, у минулому році українська чоловіча збірна як ніколи близько наблизилася до еліти світового тенісу. Проте, зустрівшись у «плей–оф» Світової групи Кубка Девіса з іспанцями, яких очолював Рафаель Надаль, Долгополов і компанія були відкинуті на свої попередні позиції.
Позавчора в Олімпійське селище Сочі прибули перші українські спортсмени. Ними стали одинадцять біатлоністів — ті самі, що є порівняно найчисельнішим загоном «синьожовтої» збірної.
Стріляючі лижники — наші головні «медальні» надії — прилетіли з турецького Ерзурума, де в них відбувалися завершальні тренувальні збори.
