Його називали хірургом від Бога. Усе життя Григорій Васильович Бондар присвятив розвитку національної медичної науки і вітчизняної онкології, боротьбі з онконедугами. Академік АМНУ, доктор медичних наук, Герой України, генеральний директор Донецького обласного протипухлинного центру Григорій Бондар відійшов в інший світ на 81–му році життя. Останнім часом тяжко хворів. Але, за словами колег, майже до останніх днів працював: тримав руку на пульсі життя свого Центру, консультував хворих, проводив 2–3 операції щодня.
Він був кумиром для лікарів і вчених, тисячі пацієнтів завдячують йому своїм життям. Під його керівництвом захищено 14 докторських і 40 кандидатських дисертацій. Сам Григорій Бондар є автором понад 800 наукових робіт, 15 монографій, 14 навчальних посібників і понад 200 запатентованих винаходів. Був постійним дописувачем науково–популярних видань «Запитання і відповіді», «Переможемо рак разом».
Народився Григорій Бондар 22 квітня 1932 року в селі Іскра Великоновоселківського району на Донеччині. Закінчив Донецький медінститут, тут 1975 року заснував кафедру онкології, яка згодом стала базою для Донецького протипухлинного центру.
«Григорій Васильович до останнього подиху віддавав на благо суспільства свої сили, знання, фаховий досвід, творчу енергію та духовний потенціал, виховав цілу плеяду кваліфікованих спеціалістів та відомих науковців, які продовжуватимуть справу великого майстра лікарського мистецтва», — говорить міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова.
«Люди завжди боялися раку. А найголовніший стереотип — онкологічні хвороби невиліковні, — казав Григорій Бондар в інтерв’ю. — Насправді це не так. Проблема в тому, що пацієнти не завжди вчасно звертаються до медиків. На жаль, нерідко хворі більше довіряють бабусям–знахаркам чи магам... А проблемою з проблем є те, що люди просто не мають коштів на лікування. Тому в цьому плані онкологічним клінікам потрібна допомога держави».
Сьогодні на Донеччині оголошено день жалоби.