«Студенти в Україні пишуть дипломні за виданнями 60–х років. Вони не мають доступу до книг із бібліотек Оксфорда, Прінстона, Гарварда, Стенфорда. А наукова робота без цього нікуди не годиться», — пояснює куратор інформаційного напряму в Музеї Ханенків Ольга Куровець, яка свого часу стажувалася в Луврі. Тепер науковцям буде значно легше. 10 січня відома сходознавиця, професорка історії мистецтва Пенсильванського університету Рената Голод передала до наукової бібліотеки Музею Ханенків 346 томів сучасних досліджень з історії мистецтва з книгозбірні батька та сина Андре та Олега Грабарів.
Рената Голод народилася в Рогатині на Львівщині. Ще маленькою вона разом із батьками емігрувала в Канаду, згодом переїхала в Америку. Перший раз у Музеї Ханенків побувала ще в 70–х роках. Вона чудово знає, з якими проблемами стикаються українські науковці. Тому коли їй зателефонувала Террі, дружина професора Мічиганського та Гарвардського університетів Олега Грабара, і запитала, чи Рената не хотіла б собі щось вибрати з бібліотеки покійного чоловіка, пані Голод відразу погодилася. В її приватній бібліотеці всі ці книги уже давно були, але Рената Голод знала, що в Україні їм радітимуть, як діти цукеркам.
На запитання, скільки б могла коштувати подарована збірка, пані Рената запропонувала почати підрахунок з періодики. Ініціатор дарунку передала музею з власної бібліотеки 111 чисел американських наукових альманахів з історії світового мистецтва — Art Journal та Art Bulletin за останні 20 років. Пані Рената пояснила, що передплата одного такого альманаха коштує 250 доларів. За її словами, якби хтось хотів купити ці книги спеціально для бібліотеки, то йому такий подарунок обійшовся б у мільйон доларів, якщо не більше.
Бібліотекарі Музею Ханенків найбільше радіють 15 томам фундаментальної «Енциклопедії Іраніка» (Encyclopaedia Iranica), 16 томам «Енциклопедії ісламу» (Encyclopaedia of Islam) та оксфордському словнику по Візантії. Ольга Куровець тішиться, що нарешті в Україні можна попрацювати з книгою «Емалі Лімож: 1100–1350» (Enamels of Limoges: 1100–1350): «Вся моя наукова робота ґрунтується на емалях. Я за цією книгою полювала по всьому Парижу. Хотіла її придбати. Та ціна кусалася — 110 євро. Тому скопіювала, що могла. Приїжджаю сюди, в Музей Ханенків, а тут — «Емалі Лімож». Для українських науковців ці книги — на грані фантастики».
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Іллі Мечникова. Переможцями стала команда архітекторів з Хмельницького — Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Конкурс тривав три місяці. >>
Нарешті у кінотеатрах з 9 травня можна подивитися художній фільм «Будинок «Слово». >>
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
У Черкаському обласному музеї «Кобзаря» тамтешня колекція мистецької шевченкіани збагатилася ще однією картиною — портретом Тараса Шевченка. >>
