Восьмий рік Президента
Чергове «все пропало» в Україні проходить під личиною панамського синдрому. Ключове слово в цій історії саме «чергове», бо перепусткою на владний олімп нашим політикам традиційно служать саме апокаліптичні агітки. І >>
Пацієнт iз майбутнього? (із сайта likar.info.)
До харківського центру роботосистем Boteon звернувся вінничанин Дмитро Баклан iз проханням зібрати для нього механічну руку. Чоловік давно страждає тяжкою формою м’язової атрофії, тому, аби стати більш самостійним, сконструював маніпулятор, що, на його думку, дозволить їсти і голитися без сторонньої допомоги. «Виконати це завдання — абсолютно не складно, — прокоментував ноу–хау Дмитра директор центру Олексій Резниченко. — Але ми прекрасно розуміємо, що подібна робото–рука не зможе вирішувати поставлені перед нею завдання. Двигуни в таких моделях розраховані на швидкісну роботу».
Утiм бажання допомогти вінницькому раціоналізатору виявилося сильнішим за технічні проблеми, і харків’яни, не довго думаючи, сконструювали принципово нову кінцівку, яку неважко запрограмувати на виконання простих, але життєво необхідних дій. У їхній схемі достатньо лише вибрати потрібну функцію й натиснути кнопку — і робото–рука сама піднесе ложку або, скажімо, ввімкне телевізор. Аналоги таких систем на Заході вже є, але, оскільки вони коштують від 40—50 тисяч доларів, далеко не кожен українець з особливими потребами спроможний дозволити собі подібне комп’ютерне щастя. Харківський маніпулятор такого класу буде в рази дешевшим, але, щоб виготовити дослідний зразок, фахівцям Boteon потрібні стартові 20 тисяч гривень. Програмісти навіть готові працювати безплатно, взявши на себе частину цих витрат, але вся сума для них не підйомна. «Для нашого проекту потрібні дорогі комплектуючі, — каже Олексій Резниченко. — Ми дуже сподіваємося, що нам допоможуть небайдужі люди. В ідеалі хотілося б зробити цей проект повністю благодійним».
Рука з комп’ютерним управлінням здається казковим дивом і неабияк полегшує хворим життя, але при всій своїй унікальності далека від природного ідеалу. Саме тому західні вчені і програмісти наразі намагаються створити маніпулятори, які б керувалися не кнопкою, а... мозком. Тобто були повноцінним замінником недієздатних кінцівок. Згаданий проект по–справжньому універсальний, бо дозволить вирішити не одну медичну проблему. «Зараз великий тримільярдний проект витрачається на те, щоб досліджувати гени, — розповів недавно у Києві відомий американський фізик–теоретик і футуролог Мітіо Каку. — Наступним буде проект про мозок. Барак Обама дає мільярди доларів на таку ініціативу. Йдеться про спробу зрозуміти причину всіх психічних захворювань, як–то шизофренія тощо. А ще будуть створені невеликі чипи. Ми зможемо поставити чип у голову людини, щоб механічно контролювати руку, ногу, весь скелет. А десь за два роки механічна кінцівка буде працювати від мозку. Цей проект багато дасть і для звичайної, не хворої людини. Коли ми заходитимемо до кімнати, то зможемо ментально все контролювати, маніпулюючи всім, мов чарівники. Зникнуть клавіатури, а самі комп’ютери будуть десь заховані».
Про реальність штучної кінцівки, що керується мозком, говорить і американський футуролог Дейв Еванс. «У майбутньому вдасться створити інтерфейс, при допомозі якого люди навіть з тяжкою травмою хребта будуть жити повноцінним життям, — переконаний він. — Інформація про рух передаватиметься з допомогою кіберпристроїв, вмонтованих у тіло».
Аутистичними розладами наразі супроводжується чимало рідкісних хвороб, гальмуючи розвиток хворої дитини. Аби допомогти маленьким пацієнтам, фахівці Харківського спеціалізованого медико–генетичного центру розробили протокол лікування аутизму, завдяки якому у 70 відсотків їхніх пацієнтів з’явилася позитивна динаміка одужання. Найбільш переконливим доказом успіху методики є той факт, що вже за два тижні занять у центрі «діти дощу» (саме так називають маленьких аутистів) починають говорити. «Більшість їхніх батьків ніколи не чули від них жодного слова, — каже головний генетик України Олена Гречаніна. — Але, цілеспрямовано займаючись цією проблемою вже більше двох років, ми знайшли способи її полегшення».
За словами фахівців, причиною цієї тяжкої недуги може бути травма, операція, тривалі інфекції і неадекватне харчування, що часто супроводжуються порушенням обміну речовин. Тому важливо правильно підібрати не лише ліки, а й продукти, адже одних вітамінів та мінералів в організмі може бути у надлишку, а інших бракуватиме. Пошук зцілювального балансу — найдієвіша пігулка, яку вже оцінили батьки аутистів не лише в Україні, а й Росії, Великобританії, Німеччини і США. Тобто до харківського центру наразі їдуть звідусіль, оскільки тут розробили ще й спосіб соціалізації маленьких «мовчунів». Справа в тому, що аутисти від природи — творчо дуже обдаровані, але не хочуть контактувати зі світом і замкнені в собі. То ж, на думку психологів, варто лише виявити в «дитині дощу» прихований талант та розвинути його. Тоді вона фанатично захопиться улюбленою справою і згодом може досягти в ній навіть видатних успіхів.
Не виключено, що знайти спосіб зцілення невиліковних рідкісних хвороб допоможе й відкриття, яке зробили вчені Харківського інституту загальної і невідкладної хірургії імені В.Г. Зайцева. Як повідомив директор закладу Валерій Бойко, суть його полягає в тому, що тепер світовій медицині став відомий спосіб впливу на перетворення енергії клітини шляхом її деформації. Тобто медики зможуть «керувати» синтезом білків, жирів та вуглеводів на енергетичному рівні. Досі був вивчений лише хімічний спосіб перетворення енергії в живих клітинах, який не вважався ідеальним з точки зору побічних явищ. Унікальність цієї методики вже підтверджена Міжнародною академією наукових відкриттів та винаходів. Її авторів нагородили орденами Європейської академії природознавства.
Утiм повністю відмовитися від звичних пігулок людству не доведеться, оскільки завдяки нанотехнологіям, що «прижилися» і в фармації, гряде ера принципово нових мікстур і таблеток. «Прогнозується значний прорив у лікарській медицині, — каже харківський астролог Костянтин Дараган. — Зокрема, до 2030 року з’являться ліки абсолютно нового типу, ґрунтовних на відкриттях в галузі синтетичної біології. Цілком можливо, що СНІД після 2019—2020 років перестане вважатися невиліковною хворобою».
Рівно десять років тому харків’янину Едуарду Соколову пересадили серце. Він став одним із перших українців, що перенесли подібну операцію, і єдиним із співвітчизників, хто зміг прожити з донорським органом стільки часу. І хоча на саме життя дивом врятований чоловік не скаржиться, його долю важко назвати легкою, оскільки для підтримки здоров’я змушений щодня приймати спеціальні ліки. У зворотному випадку організм проти чужого серця просто «збунтує». Аби цього не сталося, науковці наразі подібному донорству шукають прийнятну альтернативу. «Незабаром з’являться (на рівні прототипів) технології, що дозволять хворому виростити втрачений або регенерувати пошкоджений орган», — запевняє Костянтин Дараган. Унікальність цих методик у тому, що висхідним матеріалом служитимуть клітини самих пацієнтів, тому нова печінка або, скажімо, нирка не буде для організму чужою. Та й донора не доведеться чекати роками, що сьогодні є звичною практикою: за десять років, які прожив iз новим серцем Едуард Соколов, своєї черги в Україні дочекалося лише шестеро пацієнтів iз подібною патологією.
Але донорське клонування вже зараз не вважається вінцем наукових пошуків революційних методик, адже вчені розробляють спосіб програмування малюків, які народжуватимуться без хвороб і з відповідною вдачею. «До 2040 року з’явиться масова можливість генної діагностики і модифікації майбутньої дитини, — каже Костянтин Дараган. — Вирощування дітей зі «скоректованими» за бажанням батьків характеристиками стане такою ж зрозумілою і затребуваною практикою, як зараз сурогатне материнство».
У свою чергу Мітіо Каку переконаний, що подібні технології стануть звичними вже через 20 років. «Усі наші гени будуть записані на CD і внесені, скажімо, до кредитної картки, — каже він. — Ви йдете до лікаря, він пропускає через комп’ютер ці дані і бачить, що у вас там не так. А вже зовсім скоро зможемо генетично проектувати дітей. З тваринами це вже практикують: знайдено ген, який робить мишу набагато сильнішою за середньостатистичну. Тобто десь через 20 років ви зможете вибирати характеристики дитини. Для більшості це буде добре, тому що генетичні захворювання зникнуть».
Зміниться у майбутньому і сама лікарська практика. «Йдеться про появу віртуальних медиків, — каже Дейв Еванс. — Тобто спеціальних комп’ютерних програм, які при допомозі вшитих в одяг людини і вмонтованих у предмети інтер’єру датчиків будуть слідкувати за вашим станом здоров’я і записувати всі зміни у цифрові паспорти (спеціальна база даних). Прийом лікаря буде проводитися при допомозі відеотелефонії». Боятися таких змін, на думку футурологів, не варто, адже паралельно з ризиками, що супроводжуватимуть ці ноу–хау, з’являться і програми, здатні нівелювати їх згубну дію.
Чергове «все пропало» в Україні проходить під личиною панамського синдрому. Ключове слово в цій історії саме «чергове», бо перепусткою на владний олімп нашим політикам традиційно служать саме апокаліптичні агітки. І >>
Древні космодроми, що збереглися на нашій планеті, красномовно доводять як мінімум «туристичну» або наукову цікавість прибульців до життя заселеної Землі. Вони тут були, і цей факт, що підтверджений абсолютно зримими доказами, заперечити складно. >>
Розповідь ученого, який бачив майбутнє. «Свідомо» продовжує публікувати історії Олександра Харченка — фізика-ядерника, який стверджує, що на минуле Різдво, 7 січня, зміг порушити закон збереження імпульсу і на кілька годин потрапив в Україну 2028 року. >>
Журналісти записали розповідь ученого, використовуючи поліграф — детектор брехні. А після цього довго сперечалися, чи потрібно ділитися почутим... Фізик-ядерник Олександр Харченко стверджує, що йому вдалося побувати в майбутньому. >>
Наприкінці 2016 року в Україні вже нічого не буде по-старому. Для реформ, які встигли перетворитися на «заговорені» міфи, нарешті настав сприятливий час. Зміни прийдуть в усі сфери нашого життя, але скористатися ними зможуть лише ті, хто сам готовий перебудувати себе на новий прогресивний лад. Консерватори й далі оплакуватимуть стару систему, проклинаючи «безлад». >>
Наші агресивні північні сусіди запевняють, що Росія на території Донбасу воює з самою Америкою, а Україна у цій епічній борні — щось на кшталт борошна між глобальними жорнами. Вочевидь, таке припущення додає їм внутрішньої величі й служить доказом гучно розрекламованого процесу вставання з колін. >>