Вибірковість караючої руки
Що означає вислів «подвійні стандарти», пояснювати, думається, не потрібно. Це внутрішня, моральна ознака української владної машини з усіма її правоохоронними органами, інститутом прокурорського нагляду тощо. Аби не бути голослівним: два народні депутати України привернули останнім часом загальну увагу, причому з абсолютно різних приводів. Один з них, «нашоукраїнець» Олексій Козаченко, пережив збройний напад невідомих, інший — нині виключений з «Нашої України» — Олег Тягнибок озвучив тези, які широкий загал сприйняв як некоректні. За останнього прокуратура вчепилася намертво, як піраньї вгризаються у щось їстівне: з єдиним наміром — розшматувати... О'кей, скажемо ми, вважатимемо, що Тягнибок на додачу до втрати членства у фракції заслужив ще й переслідування з боку прокуратури, але тоді навіть складно буде уявити, яких надлюдських зусиль докладе ця сама прокуратура для того, щоб знайти і притягти до відповідальності нападників на іншого нардепа — Козаченка. Проте ось тут на всіх нас і чекає повна несподіванка. Виявляється, що й справи такої кримінальної (за фактом замаху на державного діяча) не існує. Її, цю справу, взагалі ніхто не порушував. >>