Ігри з розумом

Якби психіатри свого часу поставили собі за мету «вилікувати» лауреата Нобелівської премії Джона Неша, навряд чи йому вдалося б захистити свою теорію ігор. Швидше за все, геніального вченого, якому поставили діагноз «параноїдальна шизофренія», чекала б доля героя книги Кена Кізі «Пролітаючи над гніздом зозулі» — випробувавши всі доступні методи психіатрії, йому могли приписати навіть лоботомію (видалення частини головного мозку, що в ті часи було звичним ділом), після чого людина перетворювалася на безпечний «овоч».

Утім за півстоліття методи психіатрії не надто змінилися, стверджують представники Громадянської комісії з прав людини, які днями запросили усіх до столичного Планетарію на відкриття виставки «Психіатрія: індустрія смерті». «Як і раніше, тут застосовують три методи: медикаментозний, електрошок та психохірургія — та ж сама лоботомія. Багато хто із недобросовісних психіатрів просто ставить експерименти над людьми. І жодного разу нікого за це покарано не було», — говорить президент комісії Анастасія Вілінська.

«Експозиція виставки — це унікальна екскурсія історичним минулим та жахливими реаліями сучасної психіатрії та її методології», — говориться у рекламному проспекті до виставки. За словами Анастасії Вілінської, в основу виставки лягли документи, які їхня організація збирала понад сорок років у всьому світі. Серед них — і факти використання психіатрії як засобу боротьби з дисидентами, що було звичним явищем у радянські часи. Втім і в сучасній Україні за свої переконання та надмірну активність можна потрапити до спецзакладу. Один із останніх прикладів — історія запорізької активістки Раїси Радченко, яку влітку цього року суд визнав небезпечною для суспільства і призначив примусове лікування. «В історії хвороби одним із аргументів на призначення лікування у психіатричній лікарні значилося «написання листа Президенту Януковичу». Тобто написати листа — це вже психічне відхилення, — дивується пані Анастасія. — Але ніхто нічого не міг довести. Лише втручання омбудсмана Валерії Лутковської дозволило звільнити жінку з лікарні. Але ж не до всіх може приїхати омбудсман».

Дуже часто, довіряючи лікарям, люди, самі того не відаючи, стають жертвами психіатричних експериментів. Особливо страшно, коли жертвами експерименту стають діти. На презентації виставки одна з мам розповіла, що вона звернулася до лікарів із проблемою незначної затримки розвитку в її 4,5–річного сина. Хлопчику приписали препарат «Стратера», після якого він став настільки агресивним і збудженим, що вихователі попросили забрати його із дитячого садочка. Коли ж мама повторно звернулася до психіатрів, вони порекомендували… подвоїти дозу препарату.

«Нині у світі більше мільярда людей вважають душевно хворими. Усім їм приписують антидепресанти та інші ліки. А це — мільярди і мільярди доларів», — стверджують автори американського фільму, який теж можна переглянути на виставці. «Ми не ставимо за мету когось у чомусь звинуватити. Мета проекту — повернути психіатрію у рамки гуманності та закону. Ми демонструємо лише факти. Ми кажемо, що таке є і таке може бути з вами. А кожен має право обирати, як йому лікуватися, і кого, і чи варто лікуватися взагалі. Адже багато проблем, з якими нас вчать боротися антидепресантами, вирішуються зов­сім інакше», — каже Анастасія Вілінська.

Виставка «Психіатрія: Індустрія смерті» демонструвалася в усіх європейських країнах, США та Ізраїлі. В Україні вона вперше. Автори проекту запрошують усіх зацікавлених спеціалістів до широкої дискусії навколо цієї проблеми.