Із записника галицької ґаздині

27.11.2013
Із записника галицької ґаздині

Пляцки — візитка міста Лева. (з сайта frend.org.ua.)

Це вже зараз я, уродженка Житомирщини, багато наслухалася про славнозвісну галицьку кухню. А проходячи діалектичну практику на Галичині під час навчання, почувалася, як славнозвісний збирач фольклору Шурик із радянського фільму «Кавказька полонянка». Тільки кіногерой «спеціалізувався» на тостах, я а — на стравах.
Галицькі ґаздині — феноменальні господині! Вони ніколи не дозволять собі пригостити того, хто переступає поріг їхнього дому, чимось купленим або зготовленим нашвидкуруч. Вони недосплять, недоїдять і не відпочинуть, скрупульозно вкладаючи душу в черговий кулінарний шедевр навіть просто для своєї родини. А раптом ще завітає сусідка чи коліжанка (однокласниця, однокурсниця чи колега)! Чи хтось із далеких гостей! А на столі — простота... У такому випадку справжня галичанка відчуватиме величезний сором навіть перед своїми предками! До речі, не пропонуйте львівським господиням «простенький рецепт». То образить ґонорових пані, у кожної з яких є своя товста кулінарна книга і в ній — переписи ще з бабусь–прабабусь.

Про квасок, який щавель, і море сметани

Львів’янка Орися Боднар відкриває свій товстелезний «кулінарний записничок» і запитує, що мене цікавить. Мої очі розбігаються від наїдків на столі: «Ось це все, будь ласка», — кажу. Жінка знічується і навіть трохи ніяковіє: «Та в мене тут нічого такого, попередь мене, коли ще завітаєш, і я приготую смачніше!» Це — характерна фраза–відповідь на будь–які похвали галицьким господиням, а ще вони додають: «Ні–ні, мені інколи це вдається краще!». А на столі пані Орисі — славнозвісний галицький білий борщ, голубці з грибною підливою, печінковий паштет, знаний і улюблений домашній сирник, пляцок «Від свекрухи» і узвар.

Починаємо з традиційної української страви — борщу. Чому він може бути білим і яка особливість цього різновиду страви? Виявляється, галичанки варять її з рисом і не шкодують для страви сметани. Орися каже, що інколи на 5–літровий банячок білого борщу іде — сядьте, якщо стоїте! — 3 літри домашньої сметани. Отже, традиційний галицький білий борщ готується із кваску, тобто зі щавлю. На випадок, коли на городі його вже нема, в господинь завше знайдеться жменя замороженого, і цього досить, «бо буде кисло». Отож перебираємо листочки щавлю, товсті хвостики обрізаємо, січемо. Додаємо ложку олії і води, злегка тушкуємо. Окремо варимо бульйон зі свинячих реберець (на трилітрову каструлю — 400 г) , які присмачуємо дрібкою кмину. Коли закипить, знімаємо і проціджуємо бульйон крізь сито чи марлю. Потім додаємо порізану соломкою картоплю (4 середні ). Відразу кладемо півсклянки промитого рису, дрібно порізану цибулину — і варимо до готовності інгредієнтів. А далі потрібно ще мати стебельце кріпцю (так ніжно галичанки називають кріп) і півлітра домашньої сметани. Кріпець (непорізаним) відразу кладемо до борщу, а сметану розводимо з невеличкою кількістю води (щоб вона не збилася у грудочки) і також вливаємо в банячок. Солимо і перчимо за смаком, даємо помліти на повільному вогні борщу ще хвилин зо п’ять, а потім всипаємо січений дрібненький кріпець, накриваємо кришкою і знімаємо з вогню. Нехай ще помліє з півгодинки. Загалом і борщ, і вже відомі не лише на території Галичини зупки (з наголосом на першому складі) господині готують зазвичай звечора, щоб зранку злегка розігріти їх і подати на сніданок.

Голубці з картоплею і грибною підливою краще смакують свіженькими, тому готувати їх варто перед подачею на стіл. Для початку одну середню капустину миємо, вирізаємо качан і пропарюємо в підсоленому окропі на повільному вогні. Далі білокачанну розбираємо на пелюстки, зрізуючи всі товсті крижі. Для начинки потрібно почистити кілограм картоплі й потерти її, як на деруни. Добре відцідити. Додати ще 3 варені терті картоплини, щоб фарш був густішим. На олії слід підсмажити до ледь золотистого кольору 3 подрібнені великі цибулини, терту морквину, дрібними кубиками порізаний стручок болгарського перцю (за бажанням). Далі дно банячка треба вистелити капустяним листям, а самі голубці краще закручувати, як конвертики, і викладати шарами, перекладаючи кожен шар лавровим листям і пластинками свіжих або консервованих помідорів.

Заливку для голубців вибирайте в залежності від того, пісні чи скоромні вони у вас будуть. Якщо ще не піст, заливайте їх сметаною, навпіл розведеною з водою, і ставте в піч чи духовку на годину (або нехай із годинку мліють на повільному вогні на плиті). Із грибною підливою це буде справді королівська страва. Гриби використовуйте, які маєте: сухі або свіжі. Орися каже, що дуже смачно, коли підлива зі свіжих опеньок. Якщо гриби сухі — замочіть їх заздалегідь на 4 години. А далі помийте старанно, щоб не залишалося піску, залийте водою і варіть із цілою цибулиною годину. Гриби витягніть і поріжте на маленькі шматочки, а грибний бульйон процідіть крізь тканину, щоб про пісок і згадки не було. На олії злегка підсмажте дрібно посічену цибулину і з’єднайте порізані гриби, грибний бульйон. Посоліть і поперчіть. І насамкінець — так звана підбивка. Родина пані Орисі вподобала сметанкову. Для її приготування береться на 200 г сухих грибів і 1,5 літра бульйону — півлітра домаш­ньої сметани. Усе разом треба варити 5 хвилин. Можна на пательні до золотистого кольору підсмажити 4 столові ложки борошна, розбавити його (холодним) водою і влити в підливу. Нехай хвилин 7 це покипить на маленькому вогні, а далі додавайте улюблені спеції й зелень і поливайте голубці.

Фантастичний сирник

Багато втратили ті, хто, навіть побувавши на Галичині, не покуштував справжній галицький сирник. Хоча смак цієї випічки фантастичний, не кожна господиня, прочитавши рецепт, зважиться на приготування — бо здається, що буде немало клопотів. Орися Боднар вважає, що насправді то результат видається вершиною кулінарного пілотажу, а сам процес його приготування — не такий уже і складний. Найголовніше — треба забезпечити себе якісними продуктами: мати 1 кг свіжого домашнього сиру (краще 1,5 кг, тоді сирник буде високий і пишний), пачку доброго вершкового маргарину чи масла (перед приготуванням тіста — розм’якшити), 12 домашніх яєць, 2 столові ложки какао (ото було би добре розтерти його самому, з какао–бобів, у ступці!), 2,5 склянки цукру, 3 склянки борошна, 2 столові ложки картопляного крохмалю і півпачки порошку для печива. Ще для смаку — пачка ваніліну (ванілії, як кажуть галичанки). Сир обов’язково треба відкинути на ніч на марлю — він має бути без сироватки. Із розім’яклого маргарину (чи масла), борошна, 2 жовтків, півсклянки цукру, какао, порошку для печива і ваніліну замісити тісто і поставити його в холодильник, щоб захололо.

Тим часом треба приготувати крем. Окремо збиваємо 10 жовтків iз 2 склянками цукру і 10 білків iз 2 ложками крохмалю, обидві маси обережно з’єднуємо і додаємо до сиру, який перед тим потрібно двічі пропустити крізь м’ясорубку. Сюди ж тремо лимон із цедрою, знову обережно перемішуємо. Тісто ділимо навпіл. На вистелене пергаментним папером деко тремо першу частину тіста. Викладаємо сирну масу. Зверху тремо решту тіста і рівненько розгладжуємо. Випікаємо годинку в духовці при температурі 180 градусів. Через 2 години, коли сирник прохолоне, можна кликати всіх до столу!

Смачного!

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>