Україна має сплатити 2000 євро штрафу громадянину Михайлу Шмушковичу як компенсацію за порушення його права на свободу зібрань. Відповідне рішення днями ухвалив Європейський суд iз прав людини (ЄСПЛ). У 2009 році Михайло Шмушкович подав до Одеської мерії заяву на проведення мирного пікету, а після акції його звинуватили в тому, що такі заявки потрібно подавати за 10 днів, і оштрафував на 170 грн. Вiдтак чоловiк подався шукати справедливостi до Євросуду.
Нагадаємо, що це вже друге подібне рішення Європейського суду. Першою була справа Вєрєнцова, в якiй ЄСПЛ теж став на бік скаржника. На розгяді зараз третій подiбний позов. «Справа Шмушковича тягнулася чотири роки, але, незважаючи на це, я думаю, що скоро подібних позовів стане багато. Адже в Україні є закони, які гарантують свободу мирних зібрань, тому будь–яка протидія в цьому — незаконна», — впевнений правозахисник та експерт Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!» Володимир Чемерис.
Порівнюючи ситуацію 2010—2012 років iз нинiшньою, Чемерис зазначив, що кількість обмежень свободи зібрань та адміністративних переслідувань зменшилося ледь чи не втричі. «Українські суди вже зараз у багатьох випадках послуговуються рішеннями Європейського суду, а якщо хтось і забороняє зібрання, в Апеляційному суді це рішення легко скасовується, — запевняє пан Володимир. — Причому рішеннями суду звільняються всі затриманні учасники мирних зібрань, як, наприклад, під час Врадіївської ходи».
Минулого року правозахисники активно протестували проти закону 2450, який обмежував свободу мирних зібрань, після чого проект було знято. Зараз у Верховній Раді зареєстровано два ідентичнi законопроекти, однак після серії протестів і їхній розгляд було відкладено на невизначений термін. А суддя ЄСПЛ, професор Києво–Могилянської академії Станіслав Шевчук, узагалі не бачить потреби у спеціальному законі про свободу зібрань. «На мій погляд, стаття 39 у поєднанні зі статтею 8 Конституції, яка встановлює пряму дію конституційних положень, підлягають безпосередньому застосуванню судами і кожен може звернутися до суду безпосередньо для захисту конституційних прав і свобод. Суть свободи і полягає в тому, що її не потрібно законодавчо врегульовувати. Спеціальний закон може її обмежити, і тому є небезпечним», — вважає професор.
Додамо, що Україна щороку втрачає значні кошти через порушення прав людини — тільки на 2013 рік уряд передбачав витрати в розмірі 85 мільйонів гривень для виплат компенсацій за рішеннями Європейського суду.