Вандалів — до суду

Кримінальне покарання можливе не лише за свідоме знищення об’єктів культурної спадщини, а й за доведення історичних будівель до аварійного стану. Відповідний законопроект, який пройшов перше читання, передбачає обмеження будівництва на території історико–культурних заповідників i заборону спорудження об’єктів на територіях, включених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО в Україні, а також збільшення розміру штрафів за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини в 10 разів (від 8,5 до 34 тис. грн.). «Те, що вiдбувається сьогодні з руйнуванням архітектурних і культурних пам’яток в Україні, не те що критично, ця ситуація вже досягла апогею, і це терміново потрібно врегульовувати», — коментує ситуацію один з авторів закону, народний депутат Олександр Бригинець.

За останні роки столиця втратила більше десятка знакових будівель, які мали статус історичних пам’яток, каже Бригинець. 30 грудня 2006 року під бульдозер потрапила й одна з веж музею «Київська фортеця», а навесні 2011 року стався черговий скандал, коли під приводом реконструкції об’єкта до «Євро–2012» почалися будівельні роботи, внаслідок яких було знищено частину музейного валу. За один день жертвами вандалів стали і садиба архітектора Казанського, і будинок Грушевського. А в садибі відомого художника Мурашка, за який громадськість роками вела боротьбу із забудовниками, сталася пожежа, після якої питання подальшої експлуатації будівлі зависло в повітрі. За цими фактами відкривали кримінальні провадження, однак жодну зi структур досі до відповідальності не притягнуто.

І все ж громадські акції мають певний стримуючий ефект, без чого історичний простір Києва давно міг би перетворитися на суцільні бізнес–центри. Один з яскравих прикладів — ситуація навколо реконструкції Гостинного двору. Саме протести громадськості змусили владу змінити початкові плани перетворення пам’ятки на торговельний центр, зберегти висоту і планування історичної будівлі, а також зберегти певну частину культурного простору. Інша показова перемога — Пейзажна алея, перетворена столичними скульпторами та художниками на улюблене місце відпочинку киян.

Олександр Бригинець розповів, що, створюючи закон, автори орієнтувалися на ситуацію в Києві, оскільки саме у столиці ситуація найкритичніша. «Зараз руйнують усе, будинки, які мають статус пам’ятки, — це владу не зупиняє. Ми прагнемо довести владі, що кияни, а туристи тим паче, не зацікавлені в тому, щоб приїздити у Київ і скуповувати товари в торговельних центрах, які будують на місцях архітектурних пам’яток».