Чи буде собаці хата?

13.11.2013
Чи буде собаці хата?

62 відсотки відмовлених у Донецьку безпритульних собак було приспано.

У Донецьку урочисто відкрили притулок для бездомних тварин, обладнаний за всіма західними стандартами. На території в півтора гектара розташувалися вольєри на тисячу тимчасових мешканців (здебільшого то бродячi собаки, спіймані комунальниками на вулицях), а також майданчики для вигулу, кухня, ветеринарний блок, адміністративна споруда для персоналу в три десятки фахівців. Керівник проекту Анжеліка Салащенко розповіла, що передбачено опалювані взимку приміщення для цуциків із короткою шерстю та VIP–бокси, призначені для домашніх улюбленців, що випадково загубились. Сучасною медичною технікою оснащено операційну, де провадитимуть стерилізацію хвостатих постояльців. За всю цю «собачу радість» благодійний фонд «Розвиток України» Ріната Ахметова виклав 9,3 мільйона гривень.

Євро минуло — питання залишилося

Проте городяни продовжують гарячі суперечки, як нарешті вирішити в місті давню «собачу» проблему. На мільйон жителів Донецька припадає щонайменше 13 тисяч безпритульних псів, і ця кількість, попри нібито героїчні зусилля місцевої влади та комунальної фірми «Тварини в місті», знижується дуже поволі. У проведеному нещодавно соціологічному опитуванні 39% донеччан поставили бродячих собак на перше місце серед негативних факторів міського побуту, набагато вище неохайного стану вулиць чи поганої роботи громадського транспорту. Дивуватися тут нема чому, адже періодично стають відомі факти нападу собачих зграй на перехожих. Останній такий випадок стався днями в самому центрі Будьоновського району міста, де кілька озвірілих собацюг, що таборяться на тамтешньому ринку, загнали на дерево хлопчика, і врятувати дитину вдалося лише зусиллями дорослих, які, на щастя, опинилися поруч.

Узагалі взятися за проблему донецькій владі довелося майже два роки тому, в період підготовки до проведення престижного футбольного турніру Євро–2012. Чиновники постали тоді перед своєрідною дилемою: з одного боку, чотирилапих «бомжів» потрібно було витіснити заради престижу хоча б з центральних проспектів «шахтарської столиці», з іншого — міжнародна громадськість попереджала про можливість бойкоту футбольного фесту в разі, якщо з тваринами поводитимуться негуманно.

Довелося обрати чи не найкоштовнішу схему, апробовану в кількох європейських країнах, що відома за абревіатурою ВСВ (відлов–стерилізація–відпускання на волю). Тобто «нічиїх» цуциків спочатку вистежують i ловлять, потiм позбавляють можливості мати потомство та, причепивши на вухо жовту бірку–чіп, знову випускають гуляти містом. Ефект від кампанії виявився мізерним, адже впродовж року від кожної пари вуличних псів наро­джується до 20 цуценят, тож, як твердять незалежні фахівці, результат від програми ВСВ може проявитися лише після охоплення 70% міського собачого поголів’я. А до цого в Донецьку ще дуже далеко.

Гладко було на папері...

Недавня здача в експлуатацію притулку для бездомних тварин, по суті, є продовженням усе тієї ж програми ВСВ. Працівники підприємства «Тварини в місті» щомісяця поставляють сюди до півтисячі виловлених бродячих собак. Зрозуміло, що за таких обсягiв вольєри нового притулку «Піф» заповнені вщерть, отже, персонал докладає зусиль, щоб хвостаті постояльці якнайшвидше знову опинялися там, звідки їх привезли. Правда, за одним винятком: закон дозволяє безболісну евтаназію для тих тварин, що безнадійно хворі чи не можуть бути піддані стерилізації (до останніх, між іншим, належать усі знайдені цуценята). Згідно з останніми даними, що є у відкритому доступі, з початку поточного року таким чином було знищено 62% спійманих собак. Донецькі захисники тварин вважають цифру підозріло високою і звинувачують комунальників у свідомому живодерстві. Періодичні пікети «собачників» біля органів влади з вимогами втрутитися закликають також городян узяти додому чергового безпородного Сірка, аби зберегти життя нещасним песикам. Але випадки, коли донеччани відгукуються на такі емоційні заклики, фіксують украй рідко.

Основний інстинкт

Інший діапазон громадської думки представляють городяни, які вимагають від влади не церемонитися з бездомними тваринами, більше думаючи про людей. Такі влаштовують антипікети, не дозволяючи працівникам зоопритулку «Піф» випускати стерилізованих тварин біля своїх осель.

— Мої діти повертаються зі школи повз старий шахтний терикон, перетворений на стихійне звалище, — розповідає мешканка робочої околиці Марина Павленко. — Там постiйно крутиться кілька собачих зграй, які завзято захищають свою територію. Причому в зграях є й так звані чиповані особини, поведінка яких, на мій погляд, така ж небезпечна. Зустрічати дітей щодня я не маю змоги, бо працюю. То що ж мені залишається — чекати біди?

Слова жінки підтверджує й дослідження, проведене громадською організацією «Роза вітрів». Згідно з моніторингом, 12% відсотків вуличних собак у Донецьку все ще проявляють неприховану агресію. Те саме доводить і статистика звернень громадян по медичну допомогу після невдалих зустрічей із чотирилапими. У таких випадках лікарям доводиться нагадувати постраждалим, що собака — прямий нащадок вовків, і хижі інстинкти можуть проявитися в нього у будь–який момент. Навіть пройшовши програму ВСВ, бездомний собака залишається джерелом розповсюдження паразитів, лишаїв, стрептококових інфекцій, лептоспірозу або навіть смертельно небезпечного сказу. За тотальне захоплення міських зелених зон відпочинку кровожерами–кліщами також варто дякувати їм.

«Лапи, кігті, хвіст — ось мій паспорт!»

Фахівці стверджують, що реальному вирішенню «собачої» проблеми в Донецьку сприяла б видача цуцикам, що мають хазяїв, своєрідних електронних посвідчень особи. Такий мікрочіп, вшитий під шкіру тварини, об’єктивно розповідав би, чи отримала вона необхідні щеплення, а в разі, якщо опинилася на вулиці без притулку — хто за це мусить відповісти.

Не так давно Донецька міськ­рада затвердила нові правила утримання домашніх тварин городянами. Текст містить багато сучасних, революційних, як на застарілі уявлення про проблему, положень. Наприклад, власник собаки зобов’язаний у короткий термін поставити свого улюбленця на облік, після чого з нього можуть суворо спитати і за дотримання графіку вакцинацій, і за можливі інциденти в громадських місцях, а також і за залишені на тротуарі екскременти й навіть за спробу поховати померлу тварину на власний розсуд, знехтувавши послугами спеціалізованої комунальної служби. Правила дозволяють вигулювати тварин винятково на спеціальних майданчиках, які обіцяно обладнати в усіх мікрорайонах.

На жаль, прийнявши слушний документ, влада першою ж про нього забула. Яскравим доказом останнього є відома донеччанам ділянка Набережної, куди щовечора «круті пацани» звозять на джипах, як на парад, своїх бійцівських собацюг–монстрів: прогулятися, розім’яти лапи поруч із багатолюдним дитячим майданчиком...

Пес Баскервілів «відпочиває»

Тим часом зоологи б’ють на сполох, попереджаючи про можливість появи нового різновиду чотилапих хижаків. Рiч у тім, що в регіоні стрімко збільшується популяція вовків. У пошуках прожитку степові сіроманці мігрують до населених пунктів, міських околиць і звалищ. Паруючись там із бродячими собаками, вони поро­джують породу, що не відчуває природного страху перед людиною та великим містом, водночас сильну, зухвалу і безжальну.

Поки що в Донецькій області кожної зими оголошують тотальну вовчу облаву, в якій зобов’язані брати участь усі члени мисливських колективів. А на вулицях населених пунктів Донбасу безпритульних собак не меншає.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Не вір, не бійся, не біжи!

Як поводитися, якщо вас атакує вуличний собака? Ось кілька практичних порад від кінолога.

Не розслабляйтеся, проходячи повз ззовні мирну зграю бездомних псів. Настрій собак може вмить змінитися, часто для цього достатньо сигналу ватажка. Ви самі можете спровокувати тварин на атаку, мимоволі прискоривши крок або перейшовши на біг. Собаки чудово відчувають ваш настрій, наявність адреналіну в крові. Якщо ви боїтеся, то вже готові стати жертвою. Головна похибка в бійці з собакою — страх перед нею і пасивна оборона (впасти, закрити голову руками). У такому випадку ви точно постраждаєте сильніше, ніж активно оборонятиметеся. У собаки не так багато вразливих місць, але вони є: кінчик носа, перенісся, тім’ячко за вухами, геніталії, cуглоби лап, очі. На них і треба впливати механічно — кулаком, пальцями, підручними предметами. Тут може прислужитися парасолька, сумка, підібраний iз землі камінь. Головне — не бійтеся!

  • Пташку шкода!

    Про древню традицію випускати з кліток птахів на свято Благовіщеня, напевно, чули всі. А от мені все ж таки хотілося б розповісти про хлопця, який не тільки випускає птахів із кліток, а ще й попередньо лікує їх скалічені тіла та крила. Дмитру Максименку лише 21 рік, але своєю незвичайною волонтерською діяльністю він займається вже більше семи років. >>

  • Замість «будки» — євродім

    Двадцять років тому колишній киянці, яка довгий час мешкала y Європі, Тамарі Тарнавській вперше на теренах СНД вдалося зареєструвати Міжнародне товариства захисту тварин SOS. Тоді за кілька років силами організації було закрито міську «шкуродерню» та відкрито на її місці притулок для безпритульних тварин. Не без участі товариства в Україні з’явився Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». >>

  • Вепри на замовлення

    Ця історія встигла обрости стількома пікантними подробицями, що може претендувати на справжній детектив. Тут є все — і звалені в купу «жертви», і зацікавлені сторони, і навіть відкрите кримінальне провадження. >>

  • Смугастий рейс

    За ті півтора року, поки триває воєнне протистояння на сході нашої країни, меценат із Генічеського району Олексій Гетта прихистив у своєму сафарі-парку більше ста п’ятдесяти тварин із цирків та приватних зоопарків. Леви, ведмеді та інші тварини, як і люди, стали біженцями із зони АТО на сході України. >>

  • Волохатий «тренажер»

    Зоозахисники Львівщини б’ють на сполох. Вони вже не перший рік намагаються визволити двох бурих ведмедів, які живуть у собачому розпліднику і яких використовують як живі «тренажери» для нацьковування мисливських собак. «Три роки тому до нас звернулися мешканці села Брониця Дрогобицького району. Власне там, неподалік, і розташований розплідник лайок «Енейко», — розповідає представник Асоціації зоозахисних організацій України Марія Трунова. >>

  • Святе місце — порожнє?

    Скандально відомий директор Київського зоопарку Євген Кирилюк написав заяву про звільнення. Про це на своїй сторінці у «Фейсбуці» повідомив радник голови КМДА Дмитро Білоцерковець. Щоправда, у прес-службі Київського зоопарку, куди «УМ» звернулася по офіційний коментар, цю інформацію не підтвердили і не спростували, порадивши надіслати інформаційний запит на ім’я начебто вже звільненого директора. >>