Один із найдоступніших овочів восени не тільки в Україні, а, скажімо, і в Італії — гарбуз. Велика кількість варіантів його приготування, помножено на національні традиції, дає можливість помітно урізноманітнити меню. Для багатьох італійців, особливо на півночі країни–«чобітка», однією з улюблених осінніх страв є різото — страва смачна і яскрава. Для традиційного рецепту потрібні гарбуз — 400 г, рис — 200 г (бажано арборіо,але підійде і звичайний круглий), вершкове масло — 2–3 столові ложки, вино біле — півсклянки, бульйон — 2–3 склянки, пармезан — 50 г (можна замінити іншим твердим сиром), за смаком сіль, цукор і коріандр мелений, зелень петрушки чи кропу.
Гарбуз краще брати невеликий і не дуже солодкий. Очистити від твердої шкірки, залишаючи лише м’якоть помаранчевого кольору. Усередині зрізати шар із насінням. М’якоть порізати на невеликі кубики зі сторонами не більше 1 см. Далі у сотейнику слід розтопити вершкове масло і на середньому вогні обсмажити на ньому гарбуз. Зменшити вогонь до мінімуму і тушкувати шматочки гарбуза під кришкою до м’якості 10–12 хвилин. (Воду додавати не варто, овоч дасть достатню кількість вологи).
Коли кубики гарбуза легко протикатимуться кінчиком ножа, треба їх трохи посолити, додати мелений коріандр (0,25–0,5 чайної ложки) і дрібку цукру, якщо гарбуз несолодкий. Акуратно все перемішати і додати обов’язково попередньо промитий рис. Потім недовго обсмажувати інгредієнти на середньому вогні, постійно помішуючи, поки рис не вбере всю вологу і не покриється маслом. Додати півсклянки білого сухого вина і, постійно помішуючи, чекати, поки страва вбере рідину. Потім додавати невеликими порціями овочевий бульйон або просто окріп. Наступну порцію рідини додавати тільки після того, як рис вбере усю попередню. (Зазвичай на 200 г рису арборіо потрібно сумарно близько 3 склянок рідини). Страва готова, коли рис зовні м’який із ледь відчутною твердістю всередині. Залишається лише посипати різото тертим сиром, перемішати, притрусити подрібненою зеленню петрушки чи кропу і кликати всіх до столу.
До цього найпростішого рецепту можна з самого початку приготування додати покришену цибулину, 2–3 зубчики часнику і 1–2 помідори.
Смачного!
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
