Їмо — й укріплюємо нерви

23.10.2013
Їмо — й укріплюємо нерви

Сочевиця у тарілці — нерви міцніші. (з сайта volshebnaya–eda.ru.)

Будь–який гарнір можна приготувати зовсім просто: у підсолений окріп вкинути картоплю, крупу чи бобові, покипіло — і вже готово. Але й результат матимемо прісний і несмачний. Утiм варто трохи додати спецій–овочів — і матимете надзвичайно апетитну практично повноцінну страву.

Присмачуємо соком квашеної капусти й імбирем

Якщо вам вранці, в обід і ввечері надокучила картопля або ви намагаєтесь поменше їсти цей калорійний наш «другий хліб», спробуйте готувати на гарнір, скажімо, горох. Звичайно, його варто не забувати попередньо хоча б на пару годин замочити у воді, перед цим ретельно промивши. Починати варити треба обов’язково у холодній воді. Щоб горох був смачний (у цьому і наступних рецептах йтиметься про міру — склянку), у каструльку відразу варто вкинути порізані дрібно середню цибулину і соломкою середню морквину. Останнім штрихом мають стати наприкінці варіння додані 2–3 столові ложки розсолу з квашеної капусти, за смаком — сіль та чорний мелений перець.

Щоб зготувати рис iз консервованими помідорами, треба спочатку відварити до напівготовності промиту крупу. На сковорідці на олії спасерувати до м’якості дрібно покришену цибулину і невеликі кубики моркви, а потім додати дрібно нарізанi 2–3 консервовані помідори. Швидко викласти у сковорідку рис, посолити, поперчити за смаком, перемішати — і за хвилину–дві знімати (рис ще трохи «дійде» просто від високої температури).

Пікантну гречку можна приготувати зі свіжим імбирем і часником. Спочатку в каструльку вливаємо 1–2 столові ложки олії, прогріваємо, додаємо потертий корінь імбиру (завбільшки з мізинець) і 2–3 дрібно порізані зубчики часнику. 1,5—2 хвилини обсмажуємо на середньому вогні. Додаємо промиту гречку, 2 склянки води, трохи солимо і перчимо, зменшуємо вогонь, накриваємо кришкою — і нехай вариться, допоки не випарується вода (20—25 хвилин).

Нова подача

Якщо ви ще не пробували сочевицю — урізноманітніть своє меню цим видом бобових. (Вітаміни B1 і В2, які у великій кількості містяться в їхніх зернинах, впливають на функціонування нервової та м’язової систем). Отже, беріть 1,5 склянки сочевиці, 5 склянок води або бульйону, цибулину, морквину, 2 зубчики часнику, кілька гілочок чебрецю (чи дещицю сушеного). Спочатку поставте сочевицю варитися в підсоленій воді або бульйоні (вона розварюється, але не сильно). Розігрійте у сковороді 1–2 столові ложки олії, потім додайте подрібнений часник і швидко обсмажте.  Через мить зменшіть вогонь до мінімуму, додайте ложку–дві вершкового масла, дайте йому розтанути, додайте дрібно нарізані цибулю та моркву і пасеруйте до м’якості. Коли сочевиця буде готова (розм’якшиться, але ще не втратить форму), злийте воду. Викладіть її й подрібнені листочки чебрецю до овочів, за смаком посоліть–поперчіть, збільшiть вогонь, швидко обсмажте, постійно розмішуючи, — і знімайте. Подавати сочевицю слід гарячою. Приготувати цей гарнір можна і швидше: спочатку протушкувавши овочі в каструлі, а потім додавши сочевицю і заливши все водою (бульйоном). У такий спосіб зготовлений гарнір буде одноріднішим, без помітних часточок цибулі, моркви і часнику.

Трохи видозмінений спосіб приготування сочевиці — болгарський рецепт «По–монастирськи». Сочевицю (склянка) промити й зварити в 5 склянках води на слабкому вогні, поступово періодично доливаючи ще гарячу воду. Коли сочевиця звариться, додати крупно нарізаний часник і сіль за смаком, після чого витримати на вогні ще 10 хвилин. Посипати подрібненою зеленню чебрецю й подати до столу. Окремо можна подати часник, розтертий із сіллю та оцтом. Болгари із задоволенням таку сочевицю їдять і холодною.

Ще один спосіб приготування сочевиці — з помідорами. Потрібно: 1–1,5 склянки бобових, 2 помідори, 2 зубчики часнику, гілочка–дві чебрецю і розмарину. Промийте сочевицю, щедро залийте її водою, вкиньте трави, часник і подрібнені помідори. Доведіть до кипіння і варіть 30—50 хвилин. Якщо не хочете, щоб біля зернобобів були шматочки помідорів, томати можна розчавити і поставити у сочевицю «стовпчиками», які потім просто вийняти з каструлі. Обов’язково вийняти слід часник і трави та злити зайву воду. Перед подачею на стіл сочевицю треба заправити спеціальною заправкою з оцту й олії (1:2), в яку додають розчавлений часник, за смаком посолити і поперчити. До такої сочевиці дуже пасує будь–який томатний соус або аджика.

ПРИПРАВА

Сальса — італійський соус iз помідорів

Для приготування потрібно: 0,5 кг стиглих томатів, цибулина, зубчик часнику, невеликий корінь селери, морква, 2–3 корінцi петрушки, чайна ложка борошна, столова ложка рослинного масла, склянка бульйону, сіль, перець, майоран. Підготовлені овочі й зелень треба крупно порізати і потушкувати в олії. Додати борошно, нарізані часточками помідори, влити бульйон і варити на зов­сім слабкому вогні, щоб сальса ледь кипіла, щонайменше 30 хвилин, а можна і 3—6 годин. Італійці вважають: чим довше вварюється соус, тим він смачніший. Коли знімете соус iз вогню, його треба протерти крізь сито і заправити за смаком сіллю й перцем.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>