Будь–який гарнір можна приготувати зовсім просто: у підсолений окріп вкинути картоплю, крупу чи бобові, покипіло — і вже готово. Але й результат матимемо прісний і несмачний. Утiм варто трохи додати спецій–овочів — і матимете надзвичайно апетитну практично повноцінну страву.
Присмачуємо соком квашеної капусти й імбирем
Якщо вам вранці, в обід і ввечері надокучила картопля або ви намагаєтесь поменше їсти цей калорійний наш «другий хліб», спробуйте готувати на гарнір, скажімо, горох. Звичайно, його варто не забувати попередньо хоча б на пару годин замочити у воді, перед цим ретельно промивши. Починати варити треба обов’язково у холодній воді. Щоб горох був смачний (у цьому і наступних рецептах йтиметься про міру — склянку), у каструльку відразу варто вкинути порізані дрібно середню цибулину і соломкою середню морквину. Останнім штрихом мають стати наприкінці варіння додані 2–3 столові ложки розсолу з квашеної капусти, за смаком — сіль та чорний мелений перець.
Щоб зготувати рис iз консервованими помідорами, треба спочатку відварити до напівготовності промиту крупу. На сковорідці на олії спасерувати до м’якості дрібно покришену цибулину і невеликі кубики моркви, а потім додати дрібно нарізанi 2–3 консервовані помідори. Швидко викласти у сковорідку рис, посолити, поперчити за смаком, перемішати — і за хвилину–дві знімати (рис ще трохи «дійде» просто від високої температури).
Пікантну гречку можна приготувати зі свіжим імбирем і часником. Спочатку в каструльку вливаємо 1–2 столові ложки олії, прогріваємо, додаємо потертий корінь імбиру (завбільшки з мізинець) і 2–3 дрібно порізані зубчики часнику. 1,5—2 хвилини обсмажуємо на середньому вогні. Додаємо промиту гречку, 2 склянки води, трохи солимо і перчимо, зменшуємо вогонь, накриваємо кришкою — і нехай вариться, допоки не випарується вода (20—25 хвилин).
Нова подача
Якщо ви ще не пробували сочевицю — урізноманітніть своє меню цим видом бобових. (Вітаміни B1 і В2, які у великій кількості містяться в їхніх зернинах, впливають на функціонування нервової та м’язової систем). Отже, беріть 1,5 склянки сочевиці, 5 склянок води або бульйону, цибулину, морквину, 2 зубчики часнику, кілька гілочок чебрецю (чи дещицю сушеного). Спочатку поставте сочевицю варитися в підсоленій воді або бульйоні (вона розварюється, але не сильно). Розігрійте у сковороді 1–2 столові ложки олії, потім додайте подрібнений часник і швидко обсмажте. Через мить зменшіть вогонь до мінімуму, додайте ложку–дві вершкового масла, дайте йому розтанути, додайте дрібно нарізані цибулю та моркву і пасеруйте до м’якості. Коли сочевиця буде готова (розм’якшиться, але ще не втратить форму), злийте воду. Викладіть її й подрібнені листочки чебрецю до овочів, за смаком посоліть–поперчіть, збільшiть вогонь, швидко обсмажте, постійно розмішуючи, — і знімайте. Подавати сочевицю слід гарячою. Приготувати цей гарнір можна і швидше: спочатку протушкувавши овочі в каструлі, а потім додавши сочевицю і заливши все водою (бульйоном). У такий спосіб зготовлений гарнір буде одноріднішим, без помітних часточок цибулі, моркви і часнику.
Трохи видозмінений спосіб приготування сочевиці — болгарський рецепт «По–монастирськи». Сочевицю (склянка) промити й зварити в 5 склянках води на слабкому вогні, поступово періодично доливаючи ще гарячу воду. Коли сочевиця звариться, додати крупно нарізаний часник і сіль за смаком, після чого витримати на вогні ще 10 хвилин. Посипати подрібненою зеленню чебрецю й подати до столу. Окремо можна подати часник, розтертий із сіллю та оцтом. Болгари із задоволенням таку сочевицю їдять і холодною.
Ще один спосіб приготування сочевиці — з помідорами. Потрібно: 1–1,5 склянки бобових, 2 помідори, 2 зубчики часнику, гілочка–дві чебрецю і розмарину. Промийте сочевицю, щедро залийте її водою, вкиньте трави, часник і подрібнені помідори. Доведіть до кипіння і варіть 30—50 хвилин. Якщо не хочете, щоб біля зернобобів були шматочки помідорів, томати можна розчавити і поставити у сочевицю «стовпчиками», які потім просто вийняти з каструлі. Обов’язково вийняти слід часник і трави та злити зайву воду. Перед подачею на стіл сочевицю треба заправити спеціальною заправкою з оцту й олії (1:2), в яку додають розчавлений часник, за смаком посолити і поперчити. До такої сочевиці дуже пасує будь–який томатний соус або аджика.
ПРИПРАВА
Сальса — італійський соус iз помідорів
Для приготування потрібно: 0,5 кг стиглих томатів, цибулина, зубчик часнику, невеликий корінь селери, морква, 2–3 корінцi петрушки, чайна ложка борошна, столова ложка рослинного масла, склянка бульйону, сіль, перець, майоран. Підготовлені овочі й зелень треба крупно порізати і потушкувати в олії. Додати борошно, нарізані часточками помідори, влити бульйон і варити на зовсім слабкому вогні, щоб сальса ледь кипіла, щонайменше 30 хвилин, а можна і 3—6 годин. Італійці вважають: чим довше вварюється соус, тим він смачніший. Коли знімете соус iз вогню, його треба протерти крізь сито і заправити за смаком сіллю й перцем.