Хто ж не знає, що українка — вільнолюбива! Недарма Леопольд фон Захер–Мазох, якого ще за часів моєї молодості інколи називали виразником «української душі» (згадаймо хоч би Жиля Дельоза), побачив в українській жінці втілення ідеалів свободи, ґендерної рівності й демократії. Мовляв, українка не хоче ані панувати над чоловіком, ані підкорятися йому.

43–тю «Молодість» зустрічали офіційно та «по–вечірньому». Вибір на користь Палацу «Україна» втішив та засмутив водночас. Перш за все відзначимо, що цьогоріч організатори, певно що, «розбили порцелянову скарбничку» та вклали у фестиваль дещо більше, порівняно з минулим роком.

Відвідувачів Камерної сцени Театру ім. Франка тепер благословляє знаний український режисер, багаторічний керівник цього театру Сергій Данченко… Замислений мудрий погляд… У руці — капелюх, подарований свого часу хореографом Борисом Каменьковичем.