Сліди на червоній доріжці

43–тю «Молодість» зустрічали офіційно та «по–вечірньому». Вибір на користь Палацу «Україна» втішив та засмутив водночас. Перш за все відзначимо, що цьогоріч організатори, певно що, «розбили порцелянову скарбничку» та вклали у фестиваль дещо більше, порівняно з минулим роком. Однак зал на чотири тисячі людей виявився завеликим навіть для такої голосної події, як офіційне відкриття «Молодості».

Традиційно, червона килимова доріжка приймала велику кількість VIP’ів, серед яких діячі кіно становили сумну меншість. Натомість своєю увагою фестиваль почастували політики. На «Молодість» завітали міністр культури Леонід Новохатько, депутат від партії «Батьківщина» В’ячеслав Кириленко, прес–секретар Президента України Дарка Чепак, заступник міського голови Галина Герега, депутат «Партії регіонів» Сергій Тігіпко з дружиною Вiкторією (президентом Одеського кінофестивалю, вона, «за сумісництвом», займає місце на суддівській лаві цьогорічного конкурсу «Молодості»).

Серед діячів мистецтва вдалося розгледіти актора та режисера Віктора Андрієнка, Ольгу та Наталю Сумську, Марічку Бурмаку, музиканта Луї Франка, режисера Владислава Троїцького, телеведучу Катерину Осадчу тощо.

Цьогорічне відкриття міжнародного фестивалю зробили з підкреслено українським присмаком — на сцені виконував пісні хор «Калина» Полтавського педагогічного університету. Ансамбль тут був не випадково, адже став героєм одного з фестивальних фільмів — швейцарської документалки «Чарівна паличка». Ймовірно, українськими піснями святкували цьогорічний аншлаг українських стрічок у фестивальній програмі: 38 вітчизняних фільмів — такої кількості, здається, ще не було. Однак відчуття деякої «радянщини» не полишало — почесті, кошик квітів від Київської міської адміністрації, лист від Президента України, прочитаний міністром культури. До слова, з листом стався курйоз: Леонід Новохатько відзначив, що не кожна подія має за честь отримати привітання одразу від двох голів держави, і після листа від Януковича зачитав лист... від Миколи Азарова. Сміх, що раніше толерантно стримувався, наразі вибухнув, а із зали пролунали вигуки «Ура, товариші!».

Традиційно, перша нагорода фестивалю вручається вже під час відкриття. «Скіфського оленя» за «Особливий внесок у розвиток світового кінематографа» цьогоріч отримав австрійський кінорежисер Ульріх Зайдль. Нагороджувати Зайдля вийшов почесний президент кінофестивалю Віктор Ющенко. І від себе додав стосовно української програми: «Це велике свято. Адже у програмі, що містить понад 250 фільмів, особливо приємно бачити, що кожен десятий — український. Браво, і так тримати!». І навіть Ульріх Зайдль у вдячній промові акцентував увагу на українському кіно: «Я хочу звернутися до молодих митців України. Я розумію, що знімати в наш час не завжди легко, можливо перешкоджають політичні умови або брак коштів. Хочу сказати вам наступне — робіть своє кіно, те що ви хочете, відчуваєте, бачите. Ніколи ні на кого не звертайте увагу. Лише те, що вам до душі. Якщо ви зніматимете фільми про Україну, рано чи пізно вони досягнуть успіху».

Невдовзі на сцені вітали Наталю Сумську. Акторка отримала нагороду «Овації» за «Особливий внесок у розвиток українського мистецтва». «Коли людина отримує нагороду за значний внесок, це означає, що вона переходить в іншу вагову... ой... вікову категорію. Але я душею з «Молодістю», я відкрита для молодих і я мрію зніматися у молодих», — подякувала зі сцени Наталя В’ячеславівна та виконала пісню «Стоїть гора високая» під акомпанемент хору «Калина». Без сумніву, Наталин спів — справжня родзинка відкриття, однак вибір пісні відверто здивував, тим більше що закінчується вона рядками «А молодість не вернеться, не вернеться вона»...

Особливою подією став показ фільму–відкриття — останньої стрічки Анджея Вайди «Валенса. Людина надії». Генеральний директор «Молодості» Андрій Халпахчі свій вибір фільму–відкриття фестивалю пояснив так: «На фільмах Анджея Вайди ріс я, а тепер виховую на них своїх дітей. До того ж, на мою думку, події, описані тут, — це те, без чого не було б «перебудови» і нашої з вами незалежності». У ці слова не вельми вслухалися присутні політики. Під час п’ятихвилинної перерви перед показом «Валенси» до виходу потягнулись чомусь саме гості–політики.

Саму стрічку можна з упевненістю назвати вдалим вибором для відкриття українського кінофестивалю. Ментально близька для українців, а також добре зрежисована, з вдалим музичним наповненням та Робертом Вечкевичем у ролі Валенси, картина вийшла дещо утопічною, однак не позбавлена великої харизми.