(Олексiя ЗАХАРЧЕНКА.)
На 1 серпня був призначено піший похід сумських студентів до Києва. За чотири дні до цього комітет студентських матерів зібрав ще одну попереджувальну акцію з метою врегулювати проблему «мирним» шляхом. На публічний діалог до пам'ятника Шевченку були запрошені представники влади, правоохоронних органів, санепідемстанції та інші. Як і можна було передбачити, жоден чиновник з даного списку на зустріч не прийшов. Тож її організатори прийняли чергове звернення, за яким мали були б бути нові (або врегульовані старі) рішення, але не шляхом студентських переходів. Звернення кануло в бюрократичне море без сплесків. Студенти зібралися в дорогу.
...Коли вранці батьки, друзі та співчуваючі з'явилися проводжати студентів, вони застали у містечку не організований збір, а сум'яття. Виявилося, що на містечко вночі напали.
Сергій, студент: «Це було після другої ночі. Приблизно сто чоловік, як ми зрозуміли, міліції ввірвалися в наметове містечко. Порушили загородження, витягували людей з наметів, відразу ставили камеру перед обличчям і наказували називатися. У наметах робили обшук, щось вилучали, нам нічого не показували і не говорили. Після цього у наших людей пропали два паспорти...»
Ще один Сергій: «Я прокинувся від того, що мене за ноги витягують з намету. Відразу забрали мобільник, вимкнули й поклали мені в кишеню. Потім запросили до машини. Коли я попросив їх представитися, показати якісь документи, вони пригрозили, що одягнуть на мене наручники. Потім вхопили за плечі та за ноги, викинули за периметр містечка і запхнули до машини. У Зарічному райвідділі нас змушували давати пояснення і брали відбитки пальців».
Аня також побувала вночі у райвідділі. «У мене відбитків не брали. Може, пожаліли мої нігті? Позабирали мобільні телефони й не дали скористатися правом на дзвінок. На запитання, що відбувається, відповідали: не знаємо, виконуємо наказ. Нас у містечку вночі було 15-20 чоловік. Чому напала така кількість міліції, — не уявляю. Мені було страшно... Потім нас відпустили, але не всіх. І ми не можемо піти в похід, поки наші друзі не будуть на волі».
Після цього студенти всі разом вирішили йти до міського відділу міліції і вимагати пояснень та звільнення затриманих.
Серед затриманих міліцією та не відпущених людей сумських студентів було лише двоє. Решта — члени УНА-УНСО. Як розповів один з них — Руслан Зайченко, затриманим інкримінують те, що в містечку знайшли наркотики, а ще нібито привезену ними гранату. «Це ж треба самогубцями бути, аби, їдучи на таку акцію, брати із собою зброю чи наркотики. За кого вони нас мають?» — говорив Руслан.
Студентка Марина сама підходить до журналістів: «Те місце, де, розповідають, знайшли гранату, я увечері бачила сама. Я зайшла до намету попити води, а дівчинка, яка спить на матраці, під яким нібито знайшли гранату, саме піднімала й перетрушувала його, дивилася, чи не волого від землі. Там нічого не було. Якщо щось і знайшли, то лише те, що підкинули самі».
Чимала колона з вигуками «Руки геть від студентів», «Студентам — волю» та безкінечним «Правди, правди, правди...» підійшла до міського відділу. Він виявився зачиненим. Металеві двері стійко сприймали стукіт, а дзвінок, на який тиснули, лише відлунювався з того боку. Така «відкритість» правоохоронних органів викликала ще більше збудження. Міліціонерів називали боягузами або ж сміливими тільки вночі. Начальник міськвідділу Павло Прихожай, який перед цим зайшов на роботу, не з'являвся. До речі, напередодні його бачили серед мітингуючих біля пам'ятника Шевченку і запросили до мікрофона. Павло Іванович на поклик не вийшов.
«Міліцію знов зробили буфером між владою та людьми», — довелося чути в натовпі. Втім таких голосів було небагато. Більшість, збурена емоціями, дивувалася: як можна чинити беззаконня? Чому міліція собі таке дозволяє?
Проте варто згадати, що лише кілька днів тому журналістів запросили на представлення новопризначеного начальника міськвідділу Павла Прихожая. Уродженець Сум, він повернувся на батьківщину з Конотопа, де обіймав схожу посаду. Тоді кореспондент «УМ» відзначила те, що в Україні практикується використання правоохоронних органів за політичним замовленням. І запитала, як ставиться до цього новий начальник. Прихожай відповів: «Наше завдання — охорона громадського порядку. І будемо виходити винятково з цього». Журналісти ж поміж себе зауважили той факт, що Прихожай став першим місцевим начальником Сумського відділу після трьох донеччан, які обіймали цю посаду. Ще тоді обговорили: чи не готують його як фігуру, якою можна буде пожертвувати за нинішніх непростих обставин?
Зрештою, юристи можуть пояснити, наскільки правовими чи неправовими були дії міліції. Першого серпня видалося, що міліція, швидше, спричиняє бедлам, аніж бореться проти нього. І справді, стає прикро, що після уроків дев'ятого березня та багатьох інших міліцію, яка покликана охороняти людей, виставляють як жупел проти них. І що саме міліція набуває образу ворога, бо стикається з ненавистю людей, яких правоохоронні органи мають захищати і на чиї податки вони живуть. Але чому ж ніхто з «просто виконуючих накази» не замислюється: служить він закону чи тому, хто всупереч закону ті накази віддає?..
Що міліція діяла за власною ініціативою, повірити важко. Але поява двох заступників голови Сумської обласної державної адміністрації Володимира Руденка та Геннадія Панка змушує думати, що обласна влада таких наказів не віддавала. Або ж права рука не знає, що робить ліва.
Володимир Руденко познайомив присутніх із довідкою, що пояснювала нічну ситуацію. Як стверджувалося, тридцять першого липня до органів міліції надійшло повідомлення, що в наметовому містечку студентів були помічені невстановлені особи в камуфляжному одязі, які перебувають там із невідомою метою. Відповідно до цього було проведено огляд осіб (так, виявилося, називається те, що відбулося вночі). З'ясувалося, що частина з них не мають ніякого відношення до Сум, бо прибули з Києва, Хмельницького, Черкас... Тому їх було затримано. До того ж з'ясувалося, що ці особи раніше засуджені. Ось так.
Руслан Зайченко уточнив, що одна з зазначених осіб — Ігор Мазур — раніше дійсно був засуджений як учасник акції «Україна без Кучми», себто був політичним в'язнем. А ще присутні зробили колективний коментар щодо подальшої долі нашого голови Кабміну. Справді, якщо йти за запропонованою логікою, то пану Януковичу просто небезпечно з'являтися будь-де в Україні: по-перше, — немісцевий, по-друге, засуджений. Практично в кожному місті його мають право затримати. Чи може, за кримінальні злочини в даному разі міліція запропонує пільги?
Тим часом заступники обласного голови, які перед цим просто не знали, що діється, пообіцяли розібратися в ситуації. Як повідомив пізніше Геннадій Панок, двох сумських студентів, Семена та Риту, того ж дня відпустили. Їх чекає суд. Їх було затримано за нібито опір міліції.
Мітингуючі ще б продовжували чекати відкриття дверей у мiськвідділку, коли надійшло повідомлення, що міліція вчинила новий напад на наметове містечко. І всі кинулися до пам'ятника Шевченку.
На дошці біля міськвідділу байдуже спостерігали за подіями сім фотографій тих, кого розшукує міліція...
Коли ми дісталися до скверу Шевченка, назустріч саме вийшла група міліціонерів, як повідомили нам пізніше, співробітників «Беркуту» та «Грифону». Я попросила їх представитися та пояснити, що саме відбувається на площі. У відповідь було незворушне мовчання або ж коротке : «Без фамилий!». Коли ще через кілька хвилин підійшла до «неспецпідроздільного» міліціонера з таким же проханням, у відповідь почула лише: «А я шото ат вас требую?».
Як розповіли очевидці, до наметів, де залишалося лише кілька чергових, підігнали машину. Міліція почала зривати намети. Тоді люди, які були неподалік, переважно жінки, кинулися захищати речі студентів, загородили шлях вантажівці. Тим часом міліціонери не поспішали розходитися. Вони зосередилися між ближніми будинками, у сусідньому дворі. Врешті жінки пішли на них у наступ: «Чого вичікуєте? Що хочете? Так і над вашими дітьми знущатися будуть!». Міліція прийняла розумне рішення і покинула свої засідки.
Без відповіді залишилося запитання, яке першого серпня лунало кілька разів: де ж було завзяття правоохоронців, коли була потреба захищати студентів від нападів, коли у містечку розливали ядучу рідину? Відповіді на запит студентів щодо цього не отримано. Лише начальник обласного управління Микола Плеханов на прес-конференції висловив припущення, що студенти самі розливали ту речовину, аби привернути до себе увагу. Якщо врахувати, що після останнього нападу з розлиттям рідини один зі студентів потрапив до реанімації, то дана версія не витримує критики: навряд чи хтось відправлятиме себе в реанімацію самостійно.
Як стверджує міліційне керівництво через місцеві ЗМІ, ситуація спричинена тим, що в містечку були не студенти, а «відморозки», наркомани та ще політикани.
Міський голова Сум обурений антисанітарією. Мовляв, студенти ходили в туалет мало не під пам'ятник Шевченку.
А викладач колишнього аграрного вузу прокоментував, що об'єднання відбудеться рано чи пізно, тому акція не має сенсу. Керують нею місцеві політики та купка істеричних студентів. У об'єднанні ж порушень, мовляв, ніяких немає. На запитання, як ставитися до того, що нардеп Олександр Царенко обійняв посаду, не склавши депутатських повноважень, раптом заявив, що в таку політику не вникає...
Можна по-різному дивитися на те, згоджуватися чи ні. Виникає лише запитання, чому все це збурилося саме перед виходом студентів на Київ? Ось так от «вчасно».
Як говорить одна зі студентських ватажків Ірина Меркун, компетентні люди їм повідомили, що є наказ не випустити студентів за межу області. До цього начебто підключені всі правоохоронні ограни.
А надвечір першого серпня зовсім невелика група студентів та супроводу таки вирушила на Київ. І цим висловила свою точку зору. Що їх чекає в дорозі?
КОМЕНТАРІ З ПРИВОДУ
Лідер «Нашої України» Віктор Ющенко обіцяє правову допомогу сумським студентам, акція протесту яких була розігнана у ніч з суботи на неділю. «Я переконаний, що цих хлопців і дівчат уже не зламати», — прокоментував Ющенко рейд міліції у наметовий табір протесту сумських студентів. Даючи оцінку подіям у Сумах, Ющенко сказав, що проти студентів застосували провокацію. «Їм було підкинуто кiлька камуфляжних речей, гранати. Не здивуюся, що до вечора знайдуть танки, важку артилерію...» — сказав лідер «Нашої України». «Ми підтримуємо акцію студентів і беремося підтримати їх правовою допомогою. Хай хлопці тримаються!» — додав Ющенко.
Тим часом, як стало відомо ЗМІ, подав у відставку представник сумської міліції, який віддав наказ на застосування «Беркута» при розгоні наметового містечка студентів. Про це інтернет-виданню «Українська правда» повідомив депутат-соціаліст Юрій Луценко, який разом із представниками Уповноваженого Верховної Ради з прав людини прибув у понеділок зранку до Сум на допомогу студентам. За словами Луценка, він звернувся до начальника сумського управління МВС генерала Плєханова щодо того, хто дав наказ про застосування спецпідрозділу при розгоні студентського наметового містечка: «Застосування «Беркута» передбачає спеціальну процедуру. Коли я звернувся до Плєханова, він повідомив, що наказ застосувати спецпідрозділ дав його заступник Бєссалов. На питання про зустріч з ним мені повідомили, що зранку він написав рапорт про відставку», — сказав Луценко. І додав, що зараз у Сумах десятьом затриманих учасників акції протесту, ще двох тримають у краснокутському управлінні МВС. «Тим десятьом, які перебувають у Сумах, «шиють» адміністративні порушення, максимум 15 діб арешту. Це непокора міліції, або хуліганство — тобто лайка на адресу міліції», — розповів Луценко. «Інших двох осіб, яких тримають у краснокутському управлінні МВС, затримали у готелі. І начебто у них знайшли наркотики».
За словами Луценка, ті, хто виїхав з Києва на допомогу студентам, відвідали відділи міліції, де утримувалися учасники акції протесту, і побачили низку порушень. «В одному місці їх тримали в кімнаті без доступу повітря. Їх не годували. На питання «чому?» ми отримали відповідь: «Це не передбачається». У них конфісковано речі, мобільні телефони, прикраси — акти про вилучення не складалися». Загалом, говорить нардеп, не зрозуміло, на якій підставі затримували студентів. «Коли я питаю начальника міліції Плєханова, на якій підставі затримали студентів, — він каже, «бо знайшли наркотики і гранату». Але ж обшук провели вже після затримання студентів! Він каже: «Цього не може бути», — розповів також Луценко. Юрiй Луценко повідомив, що прокурор Сумської області відмовився зустрічатися з ним і представниками омбудсмена, а його заступники «або на навчанні, або хворіють».
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
