Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Ольга Аросєва. (з сайта tvoiomsk.ru.)
У неділю на 88–му році життя, після тривалої хвороби, в одній із московських лікарень померла зірка телепрограми «Кабачок «13 стільців» Ольга Аросєва. Про це повідомив сайт Московського академічного театру сатири, де останні 60 років служила актриса.
Вона практично не мала головних ролей в кіно, і все ж героїні Ольги Аросєвої запам’ятовувалися надовго. Кохана Дєточкіна Люба із «Стережись автомобіля», ефектна мадам Ксідіас із «Інтервенції», мама героя Андрія Миронова із «Незвичайних пригод італійців у Росії». Але, звичайно, всенародну славу їй принесла роль пані Моніки із «Кабачка «13 стільців» — її манера поведінки, елегантність, смак різко контрастували із радянською дійсністю. Її любили всі. У 1976 році уряд Польщі присвоїв усім учасникам і керівникам програми звання «Заслужений діяч культури Польщі».
Давалася взнаки вроджена інтелігентність — Оля народилася в родині відомого радянського дипломата Олександра Аросєва, на той час посла СРСР у Швеції. Дитинство її пройшло за кордоном — Париж, Стокгольм, Прага. Можливо, звідти і її внутрішня свобода і безкомпромісність. Вона була знайома з усім радянським політичним бомондом — у 1935 році їй, 10–річній школярці на одному авіашоу Сталін подарував квіти, а батько Ольги вчився в одному класі з В’ячеславом Молотовим. Однак це не врятувало батька від репресивної машини — у сумнозвісному 1937–му його звинуватили у шпигунстві і розстріляли. В комсомол Оля так і не вступила — для цього потрібно було публічно зректися батька, а вона цього зробити не змогла.
Звання заслуженої артистки Росії Аросєва отримала в 50 років, у 60 стала народною, хоча її кандидатуру висували часто. Але... у всенародної улюблениці не було диплома про освіту: десятирічку вона закінчила екстерном, у цирковому училищі пробула два роки, під час війни навчалася в десантній школі, та так і не змогла подолати страх висоти. Московську міську театральну школу теж не закінчила — на третьому курсі її запросили до Ленінградського театру комедії, і вона поїхала з трупою, показавши у відділі кадрів диплом старшої сестри Олени. Аросєва пізніше зізнавалася, що у неї був лише один повноцінний документ про освіту — посвідчення з курсів водіїв тролейбуса, які вона закінчила для зйомок у фільмi «Стережись автомобіля». Другий документ вона отримала на 80–річчя — вахтанговці урочисто вручили актрисі диплом про закінчення Щукінського училища.
Практично до кінця життя Ольга Аросєва грала в театрі, де була безперечною примою. Багато разів приїжджала на гастролі до Києва, інших міст. Вона була близько знайома з Анатолієм Папановим, Андрієм Мироновим, Євгеном Вєсніком. Про своє життя, про акторів та режисерів, з якими її звела доля, актриса залишила зворушливі спогади у своїх мемуарах «Без гриму на біс».
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>