Три хрін, вари холодець...

09.10.2013
Три хрін, вари холодець...

На храмові свята українці готують традиційні національні страви.

Свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке наближається, дуже шановане в Україні. Бо Матір Богородиця була покровителькою козацького війська. Пресвяту Богородицю також вшановують жінки, вважаючи її своєю заступницею. У багатьох українських містах і селах на Покрову — храмові свята. Приймати гостей iз різноманітними наїдками і напоями у цей день — вікова традиція українців, яка й понині зберігається у селах. Про кулінарні особливості такого святкового застілля на Волині розповідає філолог–славіст Ольга Пирогова.

Забудьте про желатин

Є така примовка: «Прийшла Покрова — сиди, чумаче, вдома! І три хрін, вари холодець, печи пироги!» Хрін на столі у пору, коли вже наставали справжні осінні холоди, мав бути обов’язково. Такий, щоб аж у носі крутило! А рецепт приготування українського традиційного пікантного соусу — обов’язкового атрибуту кожного українського застілля — зовсім простий. Спочатку потрібно почистити хрін і натерти на найдрібнішу тертку (щоб при цьому не плакати, можна корінці хрону пропустити через соковижималку, а потім жмих змішати iз соком). Далі у холодній кип’яченій воді розвести сіль, цукор і оцет. На кілограм хрону потрібно по 2 столові ложки цукру, солі та оцту, а також склянка соку червоного буряка. Опісля розчином треба залити хрін, додати ще сiк дрібно натертого вареного чи печеного червоного буряка, розмішати і дати хоча б пару годин настоятися.

Обов’язково з хроном українці завжди смакували справжній холодець! Щоб приготувати його, треба забути про желатин і не пошкодувати трохи часу. Чудовий на смак і на вигляд холодець iз домашнього півня. А для кого придбати («не молодого півника, а «справдешнього» півня») складно, варіть класичний холодець — зі свинини і яловичини. На п’ятилітрову каструлю холодцю потрібно: свиняча ніжка (1 кг, це може бути як ратиця, так і частина вище коліна), 1 кг яловичини (можна кролятини або курятини, але обов’язково на кісточці!), по 2 цибулини і морквини, 2 корінці петрушки, 4 зубчики часнику, 3 лаврові листочки, 5 горошин духмяного перцю, мелений перець і сіль за смаком.

Ратички чи «те, що від коліна», дуже ретельно почистити. Свинячі «нігті», якщо вони залишилися, — припалити хоча б на газовій плиті, якщо нема іншого вогню, а потім зняти їх і викинути. Далі м’ясо замочити в холодній воді на ніч. Потім ще кілька разів його промити, зливаючи воду, щоб разом з нею зійшла і кров. Залити холодною водою і на великому вогні швидко довести до кипіння. Як тільки м’ясо закипить (не проґавте цей момент, бо піна перетвориться на «пластівці» і холодець не буде прозорим), вогонь зменшити, швидко зібрати піну і варити м’ясо на дуже малому вогні (томити) щонайменше 3–4 години, а можна і 7–9. Якщо варитимете на великому вогні — бульйон помутнішає. Десь за 2 години до кінця приготування бульйону треба покласти в нього очищені цибулю (цілу чи розрізану навхрест), коріння петрушки і моркви. Ще за годину додайте спеції, крім лаврового листочка (його додають уже під кінець приготування, щоб холодець не гірчив). Одночасно кладіть і пропущений через часникодавку часник — багато! Хоч і кажуть, що при високій температурі й тривалій термічній обробці він втрачає свої якості, але зубчики у цьому випадку для того, щоб віддати свій пікантний смак м’ясу і бульйону. Ще варто пам’ятати, що з бульйону треба максимально зняти жир, щоб потім він не псував смак страви.

Коли знімете вариво з вогню, м’ясо вийміть і дайте охолонути. Цибулю і корінь петрушки викидайте, а от моркву можете залишити, якщо готуєте холодець по–волинськи. Ольга Пирогова шматки вареної моркви ретельно розминає виделкою і додає до майбутньої страви. М’ясо розбирати на дрібні шматочки краще руками. До м’яса та  моркви треба знову вичавити часник. Посипати меленим коріандром. Залишається лише залити м’ясо бульйоном і чекати, коли на холоді страва застигне.

Курка й інша «шуба»

Тушковану курку волиняни готують так. Ріжуть її на порційні шматки, складають їх у жаростійкий посуд, за смаком солять і перчать, додають 3–5 столових ложок вершкового масла і склянку–дві сметани (бажано домашної), перець горошком і лавровий лист. Банячок ставиться на плиту і доводиться до кипіння на великому вогні, а потім температура зменшується до мінімальної і м’ясо «мліє» кілька годин поспіль. Аналогічно дотримуючись температурних режимів, таку курку у сметанному соусі можна готувати у духовці.

І на Покрову на святковому столі українців — обов’язкова риба. Ольга Пирогова радить приготувати коропа у шубі з горіховою начинкою — дещо осучаснену страву української кухні. На 1 кг свіжого коропа потрібно буде 2 зубчики часнику, 2 пучки зелені (кріп і петрушка), цибулина, півлимона, 50 г почищених грецьких горіхів, дрібка кориці, 2 столові ложки томатної пасти і 3 столові ложки соняшникової олії. Горіхи обсмажити і подрібнити. Цибулю порізати кільцями і підсмажити на олії. Короп почистити, випатрати, добре помити і дати воді стекти. Часник нарізати тонкими пластинами. Зробити на коропі надрізи і вкласти в них пластини часнику. Зелень помити і подрібнити. Лимон почистити від шкірки і м’якоть порізати кубиками. Змішати всі інгредієнти, додати сіль, перець і корицю. Нафарширувати короп цим фаршем, але третину його залишити. Викласти рибу на змащене олією деко. Решту фаршу розподілити по тушці. Змішати томатну пасту з водою (4 столові ложки) і залити короп цим соусом. Пекти в духовці при температурі 170 градусів приблизно 40 хвилин. Перед подачею притрусити зеленню.

Смачного!

ВИПІЧКА

Пироги на капустяному листі по–житомирськи

На Житомирщині на Покрову часто готували і готують пироги з яблуками і маком — на капустяному листку. Рецепт їх приготування давній, але дуже простий, пиріжки вдаються пухкими, майже повітряними. На 0, 5 кг пшеничного борошна потрібно 25 г свіжих (не сухих) дріжджів, 100 г сметани, 150 г вершкового масла, 200 мл молока, 2 яйця, 2 столові ложки цукру, половина чайної ложки солі. Розведіть у теплому молоці дріжджі. Окремо розтопіть масло, збийте яйця з цукром та сіллю і змішайте всі інгредієнти. Перемішайте, а затим додайте до суміші просіяне борошно. Добре вимішайте (для цього доведеться попрацювати руками хвилин 10—15). Накрийте тісто серветкою і поставте в тепле місце на 2 години, щопівгодини перемішуючи його. Тим часом беріться за начинку. Мак просійте і потовчіть у ступці. Яблука поріжте на кубики (має бути приблизно 0,5 кг), з’єднайте з маком і цукром (по склянці). А коли тісто вистоїться, ріжте його на порційні шматочки і ліпіть пиріжки. Форма — яку забажаєте! Наприклад, якщо наріжете тісто на трикутники і після накладання на нього начинки зліпите спочатку перші два краї між собою, а потім доліпите до них третій — матимете трикутні. Зліплені пиріжки викладіть на деко, устелене спочатку промащеним олією пекарським папером, а потім капустяним листям, зверху борошняні вироби змастіть збитим жовтком (з допомогою саморобної чи магазинної спеціальної щіточки), дайте 10 хвилин підійти і ставте в піч (чи в духовку) на 35–40 хвилин.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>