За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово–комунального господарства, станом на 2 жовтня вже подано тепло у 5 816 дитячих садочків, 6 114 шкіл та 2 517 лікарень країни. Заступник міністра Андрій Білоусов зазначив «УМ», що в процентному відношені опалення подано в 41% садків, 32% шкіл, 40% лікарень та 12% житлових будинків.
Загалом опалювальний сезон розпочали у всіх регіонах України, крім Херсонської області. Чому ж Херсонщина без тепла? Як повідомили «УМ» у прес–службі тамтешньої облдержадміністарції, область на 100% готова до опалювального сезону. «Температурний режим у регіоні дозволяє поки не включати опалення. Але вже сьогодні (2 жовтня. — Ред.) оголошено про початок опалювального сезону, — сказав заступник голови облдержадміністрації Єгор Устинов. — Тому до суботи теплом буде забезпечено всі об’єкти соціальної сфери, а до 15 жовтня — житлові будинки».
Оптимізмом заряджений і Прем’єр–міністр України Микола Азаров, який учора на засіданні уряду заявив, що енергоресурсів на осінньо–зимовий період заготовлено достатньо. «Сьогоднішня погода не дозволяє тримати людей у холоді, тому відучора, за дорученням уряду, «Нафтогаз» почав приводити тиск у системі до робочої норми. І вчасно, оскільки в більшості регіонів уже почали опалювальний сезон», — сказав Микола Янович.
Проте експерти з енергетичних питань мають деякі побоювання щодо опалювального сезону. Ні, техногенних катастроф, як свого часу в Алчевську, не передбачають. Найбільшу загрозу вбачають у багатомільярдних боргах теплокомуненерго перед «Нафтогазом», через що можуть суттєво зменшити поставки газу до котелень, а відповідно впаде температура в батареях до граничного мінімуму. Як розповів «УМ» заступник генерального директора Центру досліджень енергетики Вадим Гламаздін, проблема в тому, що тарифи для населення нижчі рівня собівартості, і цю різницю покриває держава субвенціями, більшість iз цих коштів теплокомуненерго сплачують за паливо. Але грошей катастрофічно не вистачає. Заборгованість перед «Нафтогазом» уже становить 17,5 млрд. гривень, причому 8 мільярдів боргу накопичилося за цей рік.
З огляду на це, уряд вирішив примусити тепловиків до ощадливості й встановив для теплогенеруючих підприємств i ТЕЦ граничний обсяг природного газу, яким обслуговують потреби населення, — 6,3 млрд. кубометрів. За газ, спожитий понад ліміт, теплогенеруючі підприємства мають сплатити за тарифами для промисловості (приблизно в 3,7 раза більше). Наразi вже спожито 4,7 млрд. куб. м. Для порівняння: в минулому році теплокомуненерго використали 8 млрд. «кубів» блакитного палива. Схоже, заяви тепловиків таки вплинули на урядовців, бо ті планують підняти ліміт газу до 8 млрд. куб. м.
ІНІЦІАТИВА
Київ хоче обійтися без опалювального сезону
«Київенерго» ініціює відміну в Києві поняття «опалювальний сезон». Із наступного року ми хочемо в тестовому режимі не відключати опалення. Кожний киянин зможе сам обирати — вмикати йому тепло чи ні», — заявляє голова наглядової ради ПАТ «Київенерго» Іван Плачков. Для цього необхідно внести зміни в законодавство, встановити лічильники тепла на всі будівлі та перейти на укладення прямих договорів між споживачами та виробниками тепла.
За словами Плачкова, до такої думки його наштовхнула подорож до Фінляндії, де взагалі не знають, що таке опалювальний сезон. «У нас усе ще залишки радянської системи. Поки хтось головний не дасть вказівку, опалення не включать, — каже пан Плачков. — От і виходить, що на вулиці й у приміщенні холодно, а 60% садочків сидять без тепла. Чому вони мають від когось залежати в цій ситуації?».
Іван Плачков також повідомив, що «Київенерго» спробує змінити нормативи в законодавстві, згідно з якими теплокомунальникам доводиться кожного літа проводити випробування системи, через що громадяни місяцями сидять без гарячої води. За словами чиновника, ці випробування швидше добивають труби, ніж при звичайній експлуатації.