Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Мистецько–концертний центр ім. Івана Козловського відкрили 9 червня цього року в рамках програми Першого міжнародного музичного фестивалю «О–ФЕСТ». І якщо тоді, у зв’язку із завершенням театрального сезону, обмежилися просто входинами, то тепер Оперета, творчим підрозділом якої є Центр імені Козловського, обіцяє, що цей майданчик заживе цікавим і активним творчим життям. «Центр ім. Івана Козловського буде розвиватися і функціонувати як заклад, в якому ставляться опери, проводяться конкурси і фестивалі з цього жанру, — говорить художній керівник Театру оперети Богдан Струтинський. — Однак тут знайдеться місце для всього творчого і талановитого. Ми не будемо обмежуватися в роботі якимось одним напрямом, і про це свідчить різнобічність репертуарної палітри центру».
У цього театру до Козловського — симпатія, замішана на історії. Як відомо, Троїцький народний дім, на сцені якого дебютував співак (Андрій у «Запорожці за Дунаєм» Гулака–Артемовського), сьогодні — приміщення Київського національного академічного театру оперети. Деякі актори Оперети зустрічалися з легендарним тенором. Так, за словами народної артистки Валентини Чеменої, вона має книгу Ван Гога «Листи», яку їй подарував та підписав Козловський під час Декади українського мистецтва в Москві в 1967 році.
Перший сезон Мистецько–концертний центр ім. Івана Козловського відкрили прем’єрою «Іван Козловський — віра, надія, любов...» ( за участю Галини Грегорчак, Любові Сагат, Яни Бойко, Анни Поліщук, Романа Гриньківа, режисер–постановник — Тетяна Зозуля). У жовтні на цій сцені відбудуться також концерт до 200–річчя Джузеппе Верді, виступ учнів музичної школи села Мар’янівки, створеної Козловським, проект актора Дмитра Черченка «Дощ у Тбілісі» та інші події.
Як повідомили у театрі, після реконструкції нижнього поверху будівлі планується також відкриття другого залу, де працюватимуть оперний клуб і камерна оперна сцена.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>