Міцні шанси й слабкі нерви

20.09.2013
У тому, що через півтора місяця на Вільнюському саміті «Східного партнерства» буде підписано Угоду про асоціацію нашої держави з Євросоюзом, щодня залишається все менше сумнівів — як у прихильників, так і у противників євроінтеграції.

«ЄС не ставить умову про звільнення Тимошенко»

«Україна вже зробила величезний прогрес і щодня робить значні кроки з виконання критеріїв. Моя особиста думка, що в листопаді у Вільнюсі угоду буде успішно підписано», — заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс–Україна» посол Литви в Києві Пятрас Вайтекунас.

На запитання, чи не стане перешкодою для підписання угоди ув’язнення Юлії Тимошенко, пан посол зауважив, що такої умови ЄС не ставить. «Ця умова ширша: справедливість — для всіх, закони — для всіх. Європейський Союз ставить вимоги відповідності норм і законів України нормам та стандартам Євросоюзу. Також ідеться і про декриміналізацію низки статей Кримінального кодексу, що теж відповідало б нормам ЄС», — наголосив Вайтекунас.

При цьому голова дипломатичної місії Литви, яка зараз головує в Євросоюзі, нагадав, що підпис під угодою мають поставити всі 28 держав–членів ЄС, тому всі наявні перешкоди Україні треба «усувати вже зараз, оскільки час має дуже велике значення».

Часу справді залишається мало — менше місяця. Адже рішення про те, чи досягла Україна належного рівня для підписання Угоди про асоціацію, Рада міністрів ЄС ухвалить на своєму засіданні 21 жовтня. З другого боку, це означає, що у Києва є ще цілий місяць, аби переконати євросоюзних скептиків у невідворотності нашої європейської перспективи.

Як наголосив в інтерв’ю газеті «Коммєрсант–Україна» єврокомісар Штефан Фюле, підстав для оптимізму вистачає. «Останніми тижнями досягнуто значного прогресу в частині реформи виборчого законодавства… Розроблено проект закону про прокуратуру, який деполітизує даний орган і допоможе забезпечити його незалежність — це небачений прогрес, ми багато років очікували такого кроку від України, — зазначив Фюле. — У рамках місії Кокса—Кваснєвського все ще триває дискусія про шляхи розв’язання проблеми політично вмотивованого правосуддя і про те, як запобігти повторенню подібних випадків. Але навіть у цій сфері я відчуваю: у сторін є згода щодо того, що можна зробити за час, який залишився».

Коментуючи ситуацію з ув’язненням Юлії Тимошенко, єврокомісар також висловив упевненість, що «рішення значною мірою буде ухвалено в її інтересах». При цьому пан Фюле уточнив, що «не може навіть уявити і не допускає», щоб Євросоюз погодився на угоду, яка припускає виїзд Тимошенко закордон для одержання медичної допомоги і водночас запобігає її поверненню на батьківщину (тобто передбачає повторний арешт) по завершенні лікування.

Британія — за асоціацію

Тим часом про свою готовність ратифікувати Угоду про асоціацію з Україною заявила вже щонайменше одна держава, позиція якої з цього приводу раніше була неоднозначною. Як повідомив заступник голови МЗС Великої Британії у справах Європи Девід Лідінгтон, більшість британських парламентаріїв підтримують євроінтеграційні прагнення України і готові проголосувати за ратифікацію угоди. При цьому Лідінгтон порадив Києву вирішити спірні торговельні питання у відносинах з Євросоюзом до підписання угоди про створення зони вільної торгівлі. Інакше «буде дуже некомфортно починати відносини з країною, що прийняла рішення про вжиття якихось заходів, порушуючи правила організації, в яку вона вступила». Раніше ЄС неодноразово висловлював стурбованість iз приводу небажання Києва вирішувати спірні торгові питання — зокрема щодо введення утилізаційного збору та імпортних мит на автомобілі, перегляду тарифних позицій у рамках СОТ, обмеження імпорту коксу та коксового вугілля тощо.

А Росія — проти

Позитивні сигнали, які надсилають Києву з ЄС, діють і на Москву — там на них реагують, як на удари електричним струмом. Після резолюції Європарламенту про неприпустимість тиску Росії на сусідні країни, що входять до програми «Східне партнерство», у Держдумі РФ розробили проект заяви з приводу майбутнього підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Текст вельми показовий: «Останнім часом усе більш очевидно, що саме європейські політики за допомогою прямого політичного натиску й відвертого «викручування рук», зокрема з питань внутрішньої політики України, примушують офіційний Київ поступитися частиною суверенітету України та перевести свої торговельно–економічні зв’язки під юрисдикцію Брюсселя».

У проекті заяви, цитованому РІА «Новості», висловлюється занепокоєння «через ті можливі втрати для відносин із Україною, які несе курс на так звану асоціацію з ЄС, а точніше, на фактичне підпорядкування економічної політики України Європейському Союзу». Російські депутати також зазначають, що «за резолюцією Європарламенту вгадується прагнення підірвати відносини народів РФ та інших пострадянських держав, щоб втягнути останні у виняткову зону інтересів ЄС». «Росія самостійно визначатиме, яким чином вибудовувати майбутнє з найближчими сусідами, братніми народами, об’єднаними спільним прагненням до зближення й вільного розвитку без тиску ззовні, на основі поваги до суверенітету й національних інтересів один одного», — наголошується в документі.

ГЛАС НАРОДУ

Ставлення до Росії у світі погіршується. Про це свідчать результати масштабного соціологічного дослідження Фонду Маршалла, наведені в опублікованій учора щорічній доповіді Transatlantic Trends–2013 («Трансатлантичні тенденції–2013»).

Так, небажання бачити Росію світовим лідером висловили 46% американців, 65% європейців і 67% турків. На думку аналітиків фонду, такий стан речей пов’язаний із негативним уявленням світової спільноти про РФ загалом. Про свою відверту неприязнь до цієї держави заявили 59% американців, 62% європейців і 68% мешканців Туреччини.

Схоже опитування, але вже тільки у Сполучених Штатах Америки, провів Інститут Геллапа. Згідно з його результатами, 50% американців вважають Росію недружньою й навіть ворожою державою, а кількість громадян США, які негативно ставляться до президента РФ Володимира Путіна, сягнуло історичної позначки з 2000 року.

Як зазначають експерти, позицію яких наводить «Лос–Анджелес таймс», на результати опитування вплинуло різке погіршення американсько–російських відносин після того, як Москва надала політичний притулок колишньому співробітнику ЦРУ Едварду Сноудену. Окрім того, у США набирає обертів критика російського закону про заборону пропаганди гомосексуалізму. Ще в червні 52% американців вважали Росію дружньою країною. А найбільше симпатиків Москви — 73% — у США було зафіксовано 2006 року, під час другого терміну Путіна на посаді президента.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>