Цей фестиваль, традиційний у Львові, мав відбутися з 15 до 25 вересня цього року. Про нього було заздалегідь оголошено, надійшло майже 80 заявок від оперних співаків, студентів вищих музичних навчальних закладів. До двадцятих чисел серпня його умови містилися на спеціальному сайті. «Україна молода» 22 серпня докладно розповіла про це рідкісне співоче змагання, перемога в якому відкрила шлях до мистецьких вершин молодим співакам, широко відомим нині в артистичному світі. Але останніми днями стало відомо: конкурсу цьогоріч не буде.
— У чому ж річ? — запитую генерального директора Львівського Національного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Тадея Едера, одного з найактивніших «патронів» цього конкурсу.
— Коли я прибув у Міністерство культури, то почув: «Ми не гарантуємо грошей на конкурс. Хіба що вони будуть пізніше...» Але на такий конкурс, коли приїжджають виконавці з різних країн світу, кошти мають бути до початку, а не пізніше. Адже пізніше — це може бути і через рік...
А ось слова найголовнішого: «Я новий міністр, ще не ввійшов у курс справи. На другий рік я гарантую проведення цього конкурсу».
Отож не залишалося нічого іншого, як пристати на цю пропозицію...
— А як же з тими, хто зголосився взяти участь у конкурсі?
— Усім повідомили, що його перенесено на рік.
— Чи багато було охочих?
— Близько вісімдесяти. Тобто вже на початку потрібні значні кошти. Приїзд і перший тур конкурсант оплачує сам, а вже другий і третій бере на себе держава. І харчування, і готель — все, що пов’язано з перебуванням на конкурсі. І премії. Перша — 20 тисяч доларів, а є ще і друга, і третя... Минулий, четвертий, Соломіїн конкурс пройшов чудово, але з прикрою «післямовою»: не було вчасно виділено кошти. Декому з премійованих учасників довелося навіть подавати до суду, щоб одержати свої чесно завойовані нагороди... Я мав честь бути членом журі кількох міжнародних конкурсів, і ніде не було нічого подібного. Ми приїжджали — і не було жодних фінансових проблем. Та самі поміркуйте: не йде жінка на базар, як не має грошей...