У Зімбабве вчора обирали нового президента та парламент. Особливо запекла боротьба відбувалася за президентське крісло — за нього змагалися чинний президент Роберт Мугабе, який тримає владу в країні 33 роки поспіль, та голова уряду Морган Цвангіраї. 2008 року ці двоє кандидатів вже змагалися за найвищу посаду країни. Тоді у першому турі переміг Цвангіраї з 48 відсотками підтримки, а Мугабе заручився підтримкою 43 відсотків виборців, тому, відчуваючи поразку в другому тур, він спровокував у країні насильство. Прихильники глави держави з числа найбільш люмпенізованих низів влаштували погроми його противникам, в яких загинули приблизно 200 осіб. Відтак Цвангіраї відмовився від участі у другому турі. І не просто так, а прийнявши пропозицію Мугабе, від якої не можна було відмовитися — він обійняв посаду прем’єр–міністра. Аби покласти край насильству, було створено уряд національної єдності. Та, схоже, це було тимчасове перемир’я перед черговим раундом бою, яким є нинішні вибори.
Напередодні 89–річний Мугабе виголосив телезвернення до народу, в якому заявив, що готовий піти з посади: «Якщо програєш, то маєш поступитися переможцю... Саме так ми і вчинимо, за правилами», — сказав Мугабе. Але зазначив, що цього разу його шанси на перемогу такі ж високі, як 1980 року, коли країна здобула незалежність від Великої Британії.
Прихильники прем’єра Моргана Цвангіраї і цього разу звинувачують команду Мугабе у маніпуляціях із списками виборців. У Зімбабве бракує незалежних соціологічних опитувань, отже наразі важко передбачити, чи вдасться прем’єр–міністру Цвангіраї покласти край 33–річному правлінню Муґабе.
Цей чоловік у 1980–ті був героєм визвольних змагань, лідером боротьби з колоніалізмом. Після досягнення країною незалежності став прем’єр–міністром, а з 1987 року незмінно обіймає посаду президента. За довгі роки перебування при владі здобув репутацію одного з найбільш корумпованих африканських тиранів, який надбав велетенські статки на продажі діамантів, що видобувають у Зімбабве.